Вітаємо Вас, Гость
[ Нові повідомлення · Участники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Форум » Наша творчiсть » Ваші вірші » ЗЕРНА ДОБРОТИ. Вірші на конкурс та для нового альманаху
ЗЕРНА ДОБРОТИ. Вірші на конкурс та для нового альманаху
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:10 | Сообщение # 1
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Дорогі друзі, пропоную в цьому розділі залишати свої вірші і інформацію про себе. Те, що ви вже прислали на конкурс поезій "Зерна доброти", я поставлю сам, що хочете додати ви - додавайте сюди - в коментах ваше доповнення буде йти як окрема тема. Домовилися?
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:13 | Сообщение # 2
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Токмакова Єлизавета Іванівна
Дата народження: 20.08.02
Макарівський НВК «ЗОШ І ступеня – районна гімназія»
7-Б клас
Керівник: Омельченко Наталія Іванівна

Анотація
Автор розкриває поняття доброти з своєї власної точки зору і закликає всіх бути добрими.
Доброта
Доброта – це турбота і ласка
Лиш відкрий її для себе, будь ласка.
Буде вона з’являтися у снах
У наших захоплюючих казках.

Вона є завжди і повсюди.
Будьте лиш щирими й вірними, люди!
Творіть добро безкорисно завжди,
Повернеться вам воно назавжди!

Анотація
У даному вірші автор піднімає тему любові до Батьківщини та до родини. Автор розповідає про свою любу матусю, яке навчає її лише добрим і правильним речам.
Творити добро навчала мене ненька
Творити добро навчать мене ненька
Тоді почала: коли я була ще маленька.
Любити свій край, свою Батьківщину.
Мову вкраїнську, найкращу єдину.
Уміть поважати старих і малих,
Завжди піклуватись з душею про них.
Тому в моїм серці завжди буде жити
Наука від мами – добро творити!

Анотація
Автор присвячує свій вірш своїй мамі, яку вона дуже любить та поважає. Також автор висло матуся робить для них з братиком.
Моя матуся – найкраща у світі!
Моя матуся – найкраща у світі.
Душа її чиста, ніжна, щира.
Навчає нас з братиком по совісті жити
Рідну та любу Вкраїну любити.
Моя мама, матусенька, матінка, ненька
Дбає, щоб завжди була я гарненька,
А братик був сильним, сміливим завжди
Ми будем любити її й берегти!

Анотація
У своєму вірші автор розповідає про своє рідне селище – Макарів. Описує свою любов до нього та до його природи.
Макарів – мій рідний край!
Макарів – мій рідний край!
Моя маленька Батьківщина,
Люблю його поля, ліси, гаї
Весняні чисті ручаї
Горджуся його людьми-трударями.
Дзвінкими заслухуюся піснями.

Анотація
Автор піднімає тему, такого потрібного для нашої країни, миру. Автор закликає до об’єднання зусиль та боротьби за мир та своє щасливе майбутнє.
Україна сьогодні потребує добра!
Україна сьогодні потребує добра,
Щоб доля у діток щаслива була.
Ми хочемо миру!
Не хочем війни!
Не хочемо бачити горя й біди,
Тому всі єднаймося!
Добра набираймося!
Захисниками-героями щиро пишаймося!
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:17 | Сообщение # 3
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Кириленко Дарина
учениця 8 - Б класу Макарівського НВК «ЗОШ 1 ст.- районна гімназія»

Керівник: Глущенко Н.В.,
вчитель української мови та літератури


Кохання
Кохання, яке у тобі живе,
Кохання,яке любить тебе!
Коханнявіддай ти йому назавжди,
І щось казкове отримаєш ти.
Це буде і світло, і ясно, й прекрасно,
Чудово, манливо, грайливо і класно.
Поринь ти у світ кохання людей,
І схожим ти станеш на орхідей.
Це все, що потрібно тобі в цей момент,
Роблю я на цьому великий акцент.
Кохай, чекай і надійся,
І мріям наказуй здійсниться.

Поцілунок
Свій перший чудесний поцілунок
Не забути ніколи в житті!
Чарівний свій перший дарунок
Пронеси із собою в віки.
І з цим вогником маленьким у серці
Крокуй, крокуй - і щастя знайди.
Поцілунок свій перший таємний
Крізь віки ти в собі пронеси…

Кириленко Дарина, учениця 8 - Б класу

Керівник: Глущенко Н.В.,
вчитель української мови та літератури

Крила
Знайшла людина пташині крила
І високо в небо на них взлетіла.
Летіла, летіла - і пташку звичайну
Вона на путі своєму зустріла.
«Нащо тобі ці крила пташині?
На землі належить жити людині!
Небо- поле пернатих, крилатих,
Ти ж повинна в земних просторах витати».
Людина задумалась, і вниз полетіла,
Говорячи голосно : «Я - людина, я - людина!
Не буду між небом і землею вибирати,
Буду в земних просторах витати,
Покину прозору і безмежну синь,
Не буду більше линути у височінь,
А буду жити тут, на землі,
Бо світ пізнавати судилось мені».

Кириленко Дарина, учениця 8 - Б класу

Керівник: Глущенко Н.В.,
вчитель української мови та літератури

Присвячується Герою
Чому так сталося – ніхто не знає,
Чому в країні йде війна?
Чи Богом так було задумано,
Чи в тому є й моя вина?
Чому я часто сильно плачу,
Чому я думаю щодня
Про тебе, любий мій Герою,
Про всіх, хто поряд із тобою?
Про мирне сонце, чисте небо,
Про гай зелений, про дітей,
Які ж все мріють про свободу,
Про незалежність, про людей…
Чому так хочеться до тебе,
Кричати сильно: «Захисник!»
Ти будь відважний, справедливий,
Щоб ми пишалися навік.
І пам’ятай, що ми – єдині,
Що нездоланні всі разом,
А разом ми – велика сила,
Непереможний БАТАЛЬЙОН!

Кириленко Дарина, учениця 8 - Б класу

Керівник: Глущенко Н.В.,
вчитель української мови та літератури


Пам’ятаємо й нині
Про «Причинну» й «Катерину» свою
Він писав на життєвім шляху.
Шлях цей життєвий знає ввесь світ
І пам’ятатимуть Шевченка повік.
І про Дніпро, і про кручі писав,
Він у віршах Україну вславляв.
Він до Бога звертався в молитвах,
Щоб не ув’язла Вкраїна в битвах.
І все ж полинув він на небеса,
Коли не збулися його «чудеса».
І зверху він дивиться на нащадків своїх,
Як живуть вони заради втіх.
Живий би був, сказав би так:
«Навіщо я вас рятував, підіймав…
Для того, щоб ви України цурались?
Для того, щоб ви один над одним знущались?
Ні, не для цього! Ніколи в житті!
Не для цього я вас підіймав із пітьми.
Для того, щоб ви у мирі жили,
Щоб могла вас «добра» доля знайти…»
Коли ми приймемо усі ці «чудеса»,
Тоді назавжди від України відійде біда.
Тож вшануємо пам’ять Людині,
Якій ми повинні вклонитися й нині!
Кириленко Дарина, учениця 8 - Б класу

Керівник: Глущенко Н.В.,
вчитель української мови та літератури
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:18 | Сообщение # 4
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Комар Ірина Анатоліївна
Дата народження: 01.05.01
Макарівський НВК «ЗОШ І ступеня – районна гімназія»
8-Б клас
Керівник: Глущенко Наталія Володимирівна

Анотація
Вірш розповідає про переживання автора через болісну ситуацію в країні. Автор закликає до миру та взаєморозуміння.
Біль
Крізь сльози, біль і страх
Кричу я у власних думках:
«За що ми несемо війну на плечах,
Чому перетворюється життя в крах?»

Мені боляче неньку обіймати,
Що тихо плаче по ночам,
Вона не хотіла сина віддавати
У чорні лапи «палачам».

У мене немає брата,
Він помер на війні,
Це задовольняє ката…
«Я вас всехпорешаю!»-
Кричить у слід він мені.

Біль розливається по тілу
Від телевізійних новин,
Убили рідну дитину…
Плаче мама вже багато годин.

Я люблю тебе, тату,
І тебе, брате Андрій,
Бережи, Боже, маму,
Дай, благаю, сили зараз їй!

У мене руки тремтять,
І серце сильно болить.
«Скільки можна вбивать?!»
Душа моя постійно кричить.
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:19 | Сообщение # 5
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Лукашенко Владислава Михайлівна
Дата народження: 31.07.02
Макарівський НВК «ЗОШ І ступеня – районна гімназія»
7-Б клас
Керівник: Омельченко Наталія Іванівна

Анотація
Автор говорить про доброти зі сторони родинних зв’язків, а саме розповідає про свою найдобрішу маму.
Доброта
Доброта – це моя мила матуся,
В неї всього найкращого вчуся,
Вона добра, ласкава, єдина,
На ній тримається вся наша родина.

Мама навчає любить Україну,
Вербу коло річки, біля хати – калину.
Мова у неї, як спів солов’я,
На світі найкраща матуся моя!
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:19 | Сообщение # 6
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Каталюк Ліліана Миколаївна
Дата народження: 06.03.02
Макарівський НВК «ЗОШ І ступеня – районна гімназія»
7-Б клас
Керівник: Омельченко Наталія Іванівна

Анотація
Автор говорить про доброту у різних її проявах. Вона розповідає звідки ж бере початок доброта.
Доброта
Доброта починається з теплого слова,
З маминої ласки, бабусеньки казки,
З мудрості діда і татуся,
З ними у мене ніжна розмова.

А ще починається – з України милої,
З мови її дзвінкої та солов’їної,
З неба чистого, сонця яскравого,
Друга щирого й нелукавого.
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:20 | Сообщение # 7
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Краснова Марина Сергіївна
Дата народження: 05.08.98
Макарівський НВК «ЗОШ І ступеня – районна гімназія»
10 клас
Керівник: Омельченко Наталія Іванівна

Анотація
Автор пише про щире, але нажаль нещасливе кохання. Воно мало чудовий початок, але закінчилось сумно.
Мне кажется, это было вчера.
В темном городе, около дома
Мы встретились вместе.
Ты добрым, веселым,
Маленьким был,
И поняла я – мы друг другу нужны!
Мы вместе гуляли,
Ты часто дарил мне тепло и любовь
В холодные дни.
У камина грустили,
В нашем домике скромном
Царила любовь.
Теперь меня ждет
Одиночество, грусть,
Но знаю, не угаснет
В душе моей к тебе любовь!
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:21 | Сообщение # 8
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Михалева Інна Олександрівна
Дата народження: 03.07.03
Макарвський НВК «ЗОШ І ступеня – районна гімназія»
6-Б клас
Керівник: Глущенко Наталія Володимирівна

Анотація
Автор пише про рідну землю, рідну Україну. Описує свою любов до неї крізь призму щоденних буденних речей. Та закликає народ боротися та захищати свою Батьківщину
Дім мій – Україна
Як добре вдома,
Де тебе чекають,
Де коло рідних,
Що підтримують тебе.

Як добре там,
Де пахне короваєм
І з хлібом й сіллю
Зустрічають кожен день.

Як добре там,
Де руки неньки,
Де сонце зраночку встає
І першу радість подає.

А дім мій – ненька Україна!
Країна, що звеличує людей.
Давайте, люди, захищати Батьківщину
І прославляти гідних їй людей!
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:23 | Сообщение # 9
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Барановська Анна Ігорівна
Забуянська ЗОШ І-ІІІ ступенів
учениця 6 класу
ПІБ учителя Михайленко Олена Степанівна


Барановська Анна пише вірші з початкових класів.
Вірші учениці проникнуті глибокими патріотичними почуттями до подій у рідній країні, любов’ю, повагою та співчуттям до воїнів-захисників, гордістю за мужній подвиг земляків і бажанням жити у мирі.

Скажи, солдате, як ти там на Сході?
У зиму цю чи добре вдітий ти?
Що сниться у холодному окопі?
Як часто рідні шлють тобі листи?
Якби не ти – війна дійшла б до Львова,
До Києва, Одеси і Карпат.
Не можу навіть підібрати слова,
Як біди наші б множились встократ.
Ти відсіч дав, і ворог зупинився,
Не знав він, як воюють козаки,
Ти вистояв і ти змінився,
Безсилі їхні танки й літаки.
Безсилі їхні жадібність і зрада,
Скажена лють і злоба, зокрема.
За нами Бог, нескореність і правда,
За ними ж і минулого нема.



Благаю, люди, схаменіться,
Забудьте про причини чвар,
Один одному посміхніться,
Життя – цінніший божий дар.
Усі ми хочемо радіти,
Усі ми хочемо рости,
Усі ми хочемо любити
На рідній, на своїй землі.
Плекайте, люди, Україну,
Цінуйте кожен день і час,
Любіть усю свою родину,
Бог любить кожного із нас
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:26 | Сообщение # 10
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Клименко Валентина Костянтинівна
Гружчанська ЗОШ І-ІІІ ступенів, 11 клас
Макарівський район
Київська область
0963036951
Учитель Романова М. О.


Що таке добро?..
Лише одне питання…
Мабуть, це гордий наш Дніпро,
Весною рути зацвітання…

А, може, то малесенька дитина
І соловейка спів в саду…
Чи, може, мамою в дорогу вишита хустина,
Яку я гордо бережу…

Можливо, це юнацькі мрії,
Любов, дитинство і казковий дім…
А може, це зерно, посіяне в надії,
Щоб збудувати й жити в нім.
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:27 | Сообщение # 11
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Глущенко Алла
Гружчанська ЗОШ І-ІІІ ступенів, 9 клас
Макарівський район
Київська область
Учитель Романова М. О.


***
Чому на світі мало доброти?
Як часто задаєм собі ми це питання?
І що воно таке ці «зерна доброти»?
Можливо, зрозуміти – це для нас важке завдання.

Але коли довкола озирнуться –
Ми вчасно можем схаменуться.
І лиш тоді ми зрозумієм,
Коли добро теплом зігріє.

Творить добро, повірте, дуже просто!
Лиш зазирніть у глиб дущі –
І знайдете зерно проросле.
Але, будь ласка, поспішіть.

Творить добро – творить саме життя!
Ви спробуйте прогнати зло їдке,
Поки у вас є час для каяття
Щоб вам життя не стало геть бридке.

Чому так мало в світі доброти?
Можливо, варто нам почати з себе?
Плекайте в душах зерна доброти
І не жалійте людям – лишиться й для тебе.
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:27 | Сообщение # 12
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Хоменко Владислав Олександрович
Гружчанська ЗОШ І-ІІІ ступенів, 7 клас
Макарівський район
Київська область
Учитель Титаренко І. П.


***
Є на світі, знаю, квітка,
Світла, гарна і тендітна.
В ній добро – не як краплинка,
А велике, мов хмаринка.

Вітерець злегка подує –
Квітка подарує ласку.
А бджола добро готує
І розносить всім на Паску.

Мама квітку в домі має –
В серці доброта живе.
Нехай Бог всім помагає,
мир і щастя в дім несе.
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:28 | Сообщение # 13
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Челленяк Вадим Іванович
Гружчанська ЗОШ І-ІІІ ступенів, 6 клас
Макарівський район
Київська область
Учитель Титаренко І. П.


***
Добро – коли купив ти пагінець,
Пішов у сад, його там посадив,
Коли він виросте великий –
Хтось з’їсть його смачні плоди.

І люди будуть згадувать тебе,
І будуть їсти яблука смачні.
Над ними буде небо голубе,
І будуть світлі і яскраві дні.

Проходять люди мимо саду,
Куштують яблука смачні.
І кожен, хто його скуштує – радий.
І буде завжди дякувать тобі.
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:28 | Сообщение # 14
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Петрик Олег
Гружчанська ЗОШ І-ІІІ ступенів, 6 клас
Макарівський район
Київська область
Учитель Титаренко І. П.


Щоб підняти настрій –
Квітку намалюй.
Щоб добро зробити –
Квітку подаруй.
Квіткарозквітне
У саду твоїм.
Добро подаруєш
ти близьким своїм.
 
AvtorДата: Вівторок, 17.02.2015, 11:34 | Сообщение # 15
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Глушко Максим
Яблунівська ЗОШ І-ІІ ступенів Клас 9


Не подпускай печаль и скуку близко к себе!
Нанесут большой урон они тебе!
Будь позитивен и беззаботен, как ребёнок в день рожденья!
И пойми ты, что жизнь слаще любого варенья!

Ты её создатель, ты её творец!
И ты не должен допустить её конец!
Живи, наслаждайся, ради себя ты трудись!
И на своих ошибках учись!

Помни! Ты личность! Затыкают – кричи!
Свою Тропу по жизни топчи!
Оступился? Сбился с пути?
Не останавливайся! Нужно дальше идти!

Будут мешать! Тянуть за рубашку!
Забудь ты о них! Кушай манную кашку!
Твори мир добра, радости и смеха!
И тогда, брат, добьешься успеха!!

*** Иду я по царству белоснежному…
Большому, красивому, безмятежному…
Люблю я по лесу гулять…
И всё тревожное ему отдавать…

А он всё себе заберёт!
И ни капли назад мне не вернёт!
Лес освободит меня от всего!
За что и ценю я его!

С ним я свободен от мыслей и от людей…
Я полон всяких безумных идей!
Я вспомнил мамину колыбель…
Ну ,здравствуй, белоснежная ель!

К тебе я испытываю симпатию, к другим – нетерпение…
Ты мне мудрость, другие же - отупение!
Лишь ты слышал мой внутренний крик!
И лишь ты был со мной в ненависти пик!

Благодарю за терпение тебя!
Благодарю за то, что спасаешь меня!
Благодарю просто за то, что ты есть!
И твоих заслуг мне за всю жизнь не перечесть!

***
Куда этот мир катится?
Мы деградируем! Вам так не кажется?
Мы не ценим то, что ценили раньше!
Куда катится всё? Что будет дальше?

Кончились рыцари, кончились турниры,
Мужчины – алкаши, пьяницы, задиры!
Женщины – не королевы! Они, как товар, продажные!
Но не все! Бывают порядочные!

Я тут понял: а ведь зря мир я виню!
Если не он, а каждый житель его похож на свинью!
Ведь их человечность скупа!
Но, что б это понять, им не хватает ума !

Будь человеком - и жизнь наладится!
И выйди вон!! Если не нравиться!

Ночь.
Ты всегда рада мне помочь!
День потопает во лжи…
А ты нет! Ты вне этой игры!

Что б со мной не случилось,
Ты примешь меня.
Что б с тобой не приключилось,
Я выслушаю и пойму тебя!

Вот что ты, Ночь, для меня значишь.
Вот кто, а ты меня не одурачишь!
Поймёшь, приголубишь…
Я знаю, что ты всегда со мною будешь…

День.
Извини, но с тобой я всего лишь тень!
Как бы мне не было днем хорошо,
С наступлением ночи – всё - бах…и ушло…

День даёт мне то, что я прошу…
Ночь же – то, что мне нужно…
Дар ночи внутри… я его не опишу…
Дар дня – не духовный…Его видно наружно…
18.01.2015

Ты называешь себя человеком? Высшею расой?
Да ты являешься лишь обыкновенною кассой!
Ценишь не чувства, а финансовое средство…
Ты хоть раз поблагодарил родителей за наличие детства?

Сейчас на этой строчке ты молчишь!
А потом, в конце стиха, «Я не такой!» закричишь!
Ты не такой? Скажи мне, в чём твоя уникальность?
Чем ты сможешь меня удивить? Эгоизм? Толерантность?

Сейчас «Я человек!!» не кричи!
Лучше «Я живой!!» ты мне покажи!
Вот тогда поверю! Тогда не только я оценю!
Тогда ты и сам поймёшь, что я не шутки шучу!

Глушко Максим 22.12.2014
 
Форум » Наша творчiсть » Ваші вірші » ЗЕРНА ДОБРОТИ. Вірші на конкурс та для нового альманаху
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Пошук:

До нас заходили
Учасники: