Вітаємо Вас, Гость
[ Нові повідомлення · Участники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Наша творчiсть » Ваші вірші » Пам'ять (Вірші)
Пам'ять
Іван_ДеснашДата: Четвер, 19.03.2015, 20:27 | Сообщение # 1
Offline
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 5
Репутация: 0
ЛЮБОВ І МОЛОДІ ДІДИ

Могутньо звився дуб у небо,
А поряд марить бук стрункий,
Чого ще велетам цим треба
В горах, де вічний супокій?

Заговорили між собою
Столітні молоді діди:
– Мені б обнятися з вербою,
А то, Господь, не доведи,

Засохну я, впаду і згину, –
Шепоче бук, – це для мене
Вона косу кладе на спину
І посміхнутись не мине.

– А я березу білокору
До свого б тіла пригорнув,
Звернув би навіть оці гори,
Аби весь світ мене почув,

Узнав про заповітну мрію,
Про незгасаючу любов.
Вона в мені, немов стихія,
Що лихоманить знов і знов, –

Зашелестів на повну крону
Дуб з найдубовіших дубів,
Немов малинового дзвону
Вдихнути мав у свій заспів.

Але кохала білоброва
Не того. Марно дуб жадав.
Вона пила росу з любові,
Що граб незграбний дарував.

Не треба їй ні ясен-красень,
А ні могутній зелен-дуб.
Горить любов її, не гасне.
І тільки граб для неї люб.

Дуби мрійливі, гречні буки
Благають дів: «Прийди, прийди!»
Бо в дні щемливої розлуки
Кохаєш більше, ніж завжди.
 
Форум » Наша творчiсть » Ваші вірші » Пам'ять (Вірші)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

До нас заходили
Учасники: