Вітаємо Вас, Гость
[ Нові повідомлення · Участники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Наша творчiсть » Ваші вірші » ШУЛЬГА БОРИС
ШУЛЬГА БОРИС
AvtorДата: Четвер, 14.05.2015, 14:02 | Сообщение # 1
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
У палаті в смертельних тенетах
Не проживши й частинки життя.
На четвертому юному злеті
Помирало маленьке дитя.

Його мама собою прикрила,
Як здригалась від градів земля.
Мов лебідка осіла безсила
Не змогла врятувати маля.

Перед ким же воно завинило
І яка його страшна вина,
Що життя йому вмить вкоротила
Така підла й безжальна війна?!

По-злодійськи порушивши спокій
Перемелює долі людей
І в подобі своїй жорстокій
Стільки сіє безвинних смертей.

А в очах не дитячая туга
І шепоче безсило дитя:
- Я поскаржусь на вас, люди, Богу,
Що забрали у мене життя…

Простелилась остання дорога,
Що відходить в гірке небуття…
Вже дитятко стоїть перед Богом,
Щоб проситись у вічне життя.

Ой, чому ж то вам, людоньки милі
На землі усім дружно не жить.
Чи кортить у воєнному вирі
Безневиннії душі губить.

25.02.2015.

Небесна сотня

Підкрадається ніч так підступно, тривожно, зрадливо.
Від щоденних турбот спочиває натруджений дім.
І дитятко у сні так із болем шепоче журливо:
- Повернися татусю, вернися додому живим!

Він навічно лишився стояти у варті скорботній.
І не відає те його миле, маленьке дитя,
Його татко тепер є солдатом небесної сотні
Вберігає мов янгол безціннеє наше життя.

Пролітають хвилини: гіркі, неспокійні, скорботні.
Перекреслені кулями,палені страшним вогнем.
Пам’ятаємо завжди про героїв небесної сотні.
Їхній подвиг повік у серцях ми своїх збережем.

Ви навічно лишились стояти у варті почесній.
І за щастя людей н вагаючись клали життя.
Так же чесно служіть із святими у сотні небесній.
Вберігайте наш край і щасливе його майбуття.

Підкрадається ніч так підступно, тривожно, зрадливо.
Від щоденних тривог спочиває натруджений дім.
І схилилась калина в скорботі, мов мати журлива
Вічна пам’ять героям і слава героям живим!

Ви навічно лишились стояти у варті почесній
І за щастя людей не вагаючись клали життя.
Так же чесно служіть із святими у сотні небесній
Вберігайте наш край і щасливе його майбуття!

*****

Прийшла весна п’янка пора
Чарівне диво з див
Глянь , квіти-хрестики бузок
Для нас усіх розкрив.

А навкруги п’янкий розмай
Весни казкове диво
Буя природи диво грай
В квітучих переливах.

Немов у казці навкруги,
Що після днів холодних
Бузок буяє навкруги,
Мов диво великоднє.

*****
Волошковим цвітом розквітає поле
Спогадом майнувши у душі моїй
Знов згадав тебе я милу й ясночолу
Волошкові очі сповнені надії.

Навкруги у полі квіти ясночолі
Наче озеречка лагідно цвітуть
Їх для нас з тобою розтопила доля,
Щоби ми кохання не змогли забуть.

Твої очі сині пам’ятаю й досі
І усмішку ніжну, лагідні вуста
Сповнена любові ти вплітала в коси
Ті волошки сині – дівчина краса.

Пролітають роки – мов нестримні коні
Їм на шляху життєвім перепон нема
Вже легким туманом заіскрились скроні
За весною прийде крадучись зима.

Розтривожать душу спогади поволі
Защемило серденько від розлуки знов.
Опадає з сумом з їхнім цвітом в полі
Вже тепер далека першая любов.

Музика каштанів

Нас до себе манить осінь золотиста
Все в казкове диво ніжно огорта
Лине музика каштанів, мов вино ігристе
І мене у юність ніби в спогадах верта.

М’ячики каштанів котяться додолу,
Огортають серце спогадів крильми
Пригадав я тебе знову милу й ясночолу,
І про перші ті світанки, що стрічали ми.

Лине музика каштанів у осінній час.
І їх шепіт ніби стукіт наших двох сердець
Виграє у древніх кронах свій прощальний вальс
Завжди жвавий непосида юний вітерець.

Проводжаємо із сумом вальс прощальний свій,
Що наспівує в каштанах юний вітровій.
І звучатиме, як згадка в пам’яті у нас
Той чарівний і співучий, незабутній вальс.

Вечір сів, мов дід старенький

Вечір сів, мов дід старенький
Темнотою все накрив.
У травичці зелененькій,
Скільки я побачив див.

Ось тіка лякливо жабка
Все хова в травичку ніс,
Щоб журавлик своїм діткам
На вечерю не відніс.

Їжачок пробіг сердитий
Упіймать жучка хотів,
Але той крутнувся спритно.
Покружляв і пролетів.

Неможливо не помітить,
Дивина ж навкруг яка!
Всім в траві привітно світить
Ніжний вогник світлячка.

Павучок теж на подушці
Причаївся відпочить.
- На добраніч! всім на вушко
Нічка ніжно шепотить.

Відгулялося , відлюбилося

Відгулялося , відлюбилося
В молоді мої літа.
Де ж то юність моя загубилася
Час на осінь уже поверта.

Чом так швидко пора солов’їная
Відшуміла в життєвім саду
І літа тихо днина за дниною
В піднебесся невпинно пливуть.

Ще учора кохали зітхаючи
Та чомусь і н вірили ми,
В те що молодість наша тікаючи
На прощання махне нам крильми.

І що осінь в саду так невчасна
Позрива наш рясний первоцвіт
І в гіркому, зимовому вальсі
Прийде в гості мереживом літ.

Ромашка

Ти була немов царівна з казки.
Ніжний погляд і усмішка царівна
- Дівчинко, як звуть тебе:
- Ромашка!
Посміхаючись мені відповіла.

Незабутня ти, моя Ромашко,
Квіточка всього мого життя.
Забувають любов, любов повірте важко,
А ще важче повертають із забуття.

Спливли роки – немов та дивна казка
Згасли юності промінчики вогнів.
Цвіте у спогадах нев’януча Ромашка
І поверта мене у ті найкращу сни.

Про незрадливу ту мою ромашку
Дбайливо пам'ять береже щасливі дні.
Не повторить в житті ту дивну казку
В яку так хочеться вернутися мені.

Незабутня ти, моя Ромашко,
Квіточка всього мого життя
Забувають любов, повірте важко,
А ще важче повертають із забуття.

Солов’ї

Цілують ніжний вечір соловї.
Піснями незрадливої любові
Мені здалося ніби шепіт твій
У спогади мене вертає знову.

Літа пливуть, як зорі в далині
І тануть в солов’їному зітханні
І в теплих спогадах навіюють мені
Хвилини незабутнього кохання.

Усе спливло у часі невблаганнім,
Немов наснилось в полохливім сні,
А чи було між нами те кохання,
Чи усе те намріялось мені?

***

Знов пісня засміялась і воскресла
І полетіла птахом в сиву даль,
Натхненню так співав її маестро
Сміявсь і плакав в такт йому рояль.

Роки летіли в далеч безтурботно.
Мов метеор – палахкотіли дні
Палку любов й розлуки дні холодні
Ти виливав в нові свої пісні.

Гаряче серце сповнене любові
Ти людям без вагання віддавав…
Та обірвалась пісня на пів слові,
Як жаль що ти її не доспівав.

Літа згасають ген на виднокрузі.
Роки майнули ластівкою в даль
Тебе згадають у піснях всі друзі.
В кутку притих засмучений рояль!

*****

Котик наш ледачий став,
Книжки читати перестав.
От тому й не розмовляє
Тільки й чути : - Мяв!Мяв!Мяв!

Буває так й серед дітей
Хто до науки не охочий,
Геть про все позабували
На кошенятко схожі стали
Про що б ти їх не запитав
Тільки й чути : - Няв!Няв!Няв!

А щоб ти мій милий друже,
Всі науки добре знав –
Треба вчитися гарненько,
Бо будеш схожий на няв, мяв!

Сучасна гра

Діти в школі на перерві б’ються і плюються.
Один одного за чуба смикають, скубуться

То лавки перевертають,книжками кидаються
Слава Богу на уроках не матюкаються.

До директора погнали забіяк малих,
Щоб трошки він морально повпливав на них.

А Василько так швиденько не ждавши питання
Директору прямо в очі каже оправдання:

- Не по справжньому ми бились і на всіх плювались.
Ми в народних депутатів на перерві грались.

Нова дисципліна

Свою внучку дід Петро лагідно питає:

- Що в тебе там за морока, все бубниш, читаєш?
-
- Оце в школі в нас, дідуню, нова дисципліна:-
«Початкові знання з сексу у житті дитини»
- І для чого дурницями смішити людей!
- В мене і без їхнього сексу п'ятнадцять дітей!

Автомасажер

Рекламують дуже справно масажні салони,
Що масаж там роблять вміло й на усі фасони.
Масажистки на підбір дівчатка вродливі
І фігурки в них гарненькі і усі красиві.
У відчаї бурчить дядько зморщивши чоло,
Ти проїдь в повній маршрутці з міста у село.
Усі тонкощі масажу так покажуть там,
Що не снились такі вправи навченим дівкам.
Вас гарненько там притиснуть, що не продихнуть.
В плечі добре наштовхають,поперек помнуть.
Ноги так вам підрівняють, що дійде до сліз.
І ви будете не раді, що туди заліз.
Підібрали в тому місці зручності усі –
І масаж вам тут і баня жаль нема УЗІ.
Закликаєм депутатів, щоб здоров’я не підвело
Хай на масаж ідуть в маршрутки, які їдуть у село.
 
Форум » Наша творчiсть » Ваші вірші » ШУЛЬГА БОРИС
Сторінка 1 з 11
Пошук:

До нас заходили
Учасники: