| Avtor | Дата: Четвер, 19.02.2015, 21:26 | Сообщение # 1 |
|
Offline
 Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ***
Над Срітенською свічкою
Горючі сльози ллю.
Пречистую, Правічную
Як вмію, так молю.
Кружляє смерть Дебальцевим
В пекельному вогні.
Земля від мін здригається,
Як небо – від брехні.
Їй рученьки викручують –
І кажуть: Дай води»,
Їй ніженьки відрубують –
І штурхають: «Іди»,
А серденько, покремсане, –
Самі дірки від куль, –
Вже й друзями закреслене,
Як ворогом, впритул…
Та б’ється ще, знекровлене,
Долає біль і страх…
Мольфарами намовлене?
Намолене в церквах?
Молю і я: «Пречистая,
В борні допомагай
Від ворога очистити
Пшеничночубий край.
Ти знаєш горе матері,
Приправлене слізьми…
Як багатьох ми втратили
Батьків, братів, синів!
Та землю нашу вічную
Катам не віддамо.
Вже з волею повінчані –
І пе-ре-мо-же-мо…
…Жіноцтво все – над свічками
Шепоче молитви
За всіх своїх – скалічених,
Загиблих і живих...
|
| |
| |
