|
Ігор Годенков. Оспівую радість Народження Сина...
|
|
| Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:05 | Сообщение # 1 |
|
Offline
 Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Оспівую радість Народження Сина,
Великій Матусі вклонюся уклінно,
Виспівую пісню, хоч слів і не знаю,
Але моє серце співає, співає!...
Дарую його я і пісню - с волхвами,
Що інші дарунки Дитині поклали.
Немає нічого, крім серця у мене.
Пробач мені, Сину, пробач мені, Нене!
Візьміть те, що маю, єдине, що можу –
Це серце покласти на Агнчее ложе,
Хоч трохи бодай воно Сина зігріє –
І разом з зірками Він світу зрадіє…
Хай потім, пізніше, колись Він згадає,
Для чого прийшов народитися в стайню…
Хай зараз радіє Він світу і Мамі.
Вклонимось Матусі і Сину серцями!
[color=blue]
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:07 | Сообщение # 2 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ЯСНА ЗIРОНЬКА
(дитяча колискова)
Ясна зіронька в небі яснім,
Принеси тепло в кожен дім,
Подаруй любов і дай щастя
I дорослим всім і малим!
У нічному небі ясно зірки світять,
Ніжними очима дивляться на світ -
Як співають дзвінко на землі всі діти,
Коли бачать в небі зоряний привіт!
В кожній ясній зірці полум’я кохання,
Полум’я надії, мрія і політ...
I вночі лунають зірок побажання:
Хай живе у мирі і щасливо світ!
Колихають зірки спокій наш до рання,
Колискові пісні всій землі співа,
I дарують радість, щастя і кохання,
Музику чарівну, ніжнії слова!
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:08 | Сообщение # 3 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Намистом зірок
Небо землю укрило,
Вогонь - пелюсток
Захопив небосхили,
Горить - мерехтить
Серед тиші і ночі -
I казкою
мить
Зачаровує очі...
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:09 | Сообщение # 4 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Не зупінити нам ніколи
Стримкої течії життя,
Де неосяжні видноколи,
Палахкотить вогнем буття,
Де сяють радісно світанки,
I зорі в небі мерехтять,
Кохання шепотить до ранку
Слова, що в Вічність долетять,
Де фарби ніжні і прозорі
На кожній крихітці буття...
Не зупинити нам ніколи
Стрімкої течії життя.
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:10 | Сообщение # 5 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| МАМІ
У небесній долині зірки,
мов небесна морошка…
… Мати лишила на спадок мені
Очі-волошки, слова та пісні…
Любов Назаренко
Мамо, мамо моя! Скрізь роки я дивлюсь в твої очі,
Бачу небо, зірки, бачу подих Галактик і спів,
Тихих Янголів бачу безсоннії ночі,
Бачу втому твою над колискою райдужних снів.
Мої роки – віки… Інші сни у дорослого сина –
Твого блудного сина, що Дім свій так довго шука:
Йому сниться: знайшов, зустрічає Отець і Родина
І тримаєш мене ти на теплих і сильних руках.
Мамо, ми повернемось колись до Батьківського Дому,
Де небесну морошку зберемо у Божу долонь,
І землі колискову разом заспіваємо з Богом
Юним душам даруючи ніжний, ласкавий вогонь.
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:10 | Сообщение # 6 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| … Знов подумки птахом майну
до рідного краю…
Л.Назаренко
Бодай на хвилину
Лелекою я повернуся
До старого тину
І батькові тихо вклонюся,
І мамі до ніг припаду,
І, цілуючи руки,
Слова я знайду,
Щоб подякувати за науку
В небі синім ширяти
І любов нести людям на крилах,
Їх навчати співати…
Повернуся до старого тину –
І зустріну себе,
Що збирається рушить в дорогу…
Час по Небу пливе –
Ми зустрінемось в серці у Бога…
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:11 | Сообщение # 7 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Замріяно дивлюсь на небосхил,
Де хмари обіймають край землі -
I в котрий раз жалкую, що без крил
Я народився тут, внизу, в імлі –
В імлі турбот, під сірим тягарем,
Поринути не в змозі в височінь
I скинути з себе земний ярем,
Прямуючи, як птах, у ніжну синь –
Щоб стати часткою просторів і світів,
Щоб Всесвіту ген-кожен промінець
В моїй душі коханням засвітив
Ту Iстину, що дав нам Бог-Отець.
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:12 | Сообщение # 8 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Носить наші душі десь по-між зірок -
Я чекати мушу на жаданий строк
Зустрічі на небі, де Чумацький шлях
Поглинає трепіт мрій в солодких снах...
Доля так судила - бути віддалік,
I немає сили, і не чути крик,
На землі не бути поряд нам, разом...
Розпачу отруту ми лікуєм сном,
Де зустрілись душі, де обіймів жар
Всесвіт не затушить як вогонь Стожар,
Де миттєвість - роки, вічна є Любов,
Де немає строків
щастю - знов і знов!
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:13 | Сообщение # 9 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Поети залишаються в віках!
(М.Ф.Сингаївському)
«Поети залишаються в віках,
Бо їхній Дар – народжувати Вічне».
Г.Герасименко
Поети залишаються в віках,
Бо їхній Дар – народжувати Вічне.
Так буде і було так споконвічне,
І зараз є – і не інакше – так!
Поети залишаються в віках,
Бо іхній Дар – від Господа, від Неба.
Хоть іноді він на землі не треба -
Тримає його Вічність на руках.
Поети залишаються в віках
Не тільки в літерах, а й в квітах і деревах,
Вітрах і сонці, і блакиті неба,
І поцілунках ніжних на губах.
Поети залишаються в віках –
Чи то віки залишені в поетах?
Зриває Час з тиранів еполети,
Змітає із обличчь народів жах –
Поети ж залишаються в віках –
Бо світло не з’їдається пітьмою,
Бо щастя вище за хвилини горя,
Бо Вічність – Слова нескінченний шлях.
Поети залишаються в віках!
|
| |
| |
