Ігор Годенков. Оспівую радість Народження Сина...
|
|
Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:05 | Сообщение # 1 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Оспівую радість Народження Сина, Великій Матусі вклонюся уклінно, Виспівую пісню, хоч слів і не знаю, Але моє серце співає, співає!...
Дарую його я і пісню - с волхвами, Що інші дарунки Дитині поклали. Немає нічого, крім серця у мене. Пробач мені, Сину, пробач мені, Нене!
Візьміть те, що маю, єдине, що можу – Це серце покласти на Агнчее ложе, Хоч трохи бодай воно Сина зігріє – І разом з зірками Він світу зрадіє…
Хай потім, пізніше, колись Він згадає, Для чого прийшов народитися в стайню… Хай зараз радіє Він світу і Мамі.
Вклонимось Матусі і Сину серцями! [color=blue]
|
|
| |
Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:07 | Сообщение # 2 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ЯСНА ЗIРОНЬКА (дитяча колискова)
Ясна зіронька в небі яснім, Принеси тепло в кожен дім, Подаруй любов і дай щастя I дорослим всім і малим!
У нічному небі ясно зірки світять, Ніжними очима дивляться на світ - Як співають дзвінко на землі всі діти, Коли бачать в небі зоряний привіт!
В кожній ясній зірці полум’я кохання, Полум’я надії, мрія і політ... I вночі лунають зірок побажання: Хай живе у мирі і щасливо світ!
Колихають зірки спокій наш до рання, Колискові пісні всій землі співа, I дарують радість, щастя і кохання, Музику чарівну, ніжнії слова!
|
|
| |
Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:08 | Сообщение # 3 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Намистом зірок Небо землю укрило, Вогонь - пелюсток Захопив небосхили, Горить - мерехтить Серед тиші і ночі -
I казкою мить Зачаровує очі...
|
|
| |
Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:09 | Сообщение # 4 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Не зупінити нам ніколи Стримкої течії життя, Де неосяжні видноколи, Палахкотить вогнем буття, Де сяють радісно світанки, I зорі в небі мерехтять, Кохання шепотить до ранку Слова, що в Вічність долетять, Де фарби ніжні і прозорі На кожній крихітці буття...
Не зупинити нам ніколи Стрімкої течії життя.
|
|
| |
Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:10 | Сообщение # 5 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| МАМІ
У небесній долині зірки, мов небесна морошка… … Мати лишила на спадок мені Очі-волошки, слова та пісні… Любов Назаренко
Мамо, мамо моя! Скрізь роки я дивлюсь в твої очі, Бачу небо, зірки, бачу подих Галактик і спів, Тихих Янголів бачу безсоннії ночі, Бачу втому твою над колискою райдужних снів.
Мої роки – віки… Інші сни у дорослого сина – Твого блудного сина, що Дім свій так довго шука: Йому сниться: знайшов, зустрічає Отець і Родина І тримаєш мене ти на теплих і сильних руках.
Мамо, ми повернемось колись до Батьківського Дому, Де небесну морошку зберемо у Божу долонь, І землі колискову разом заспіваємо з Богом Юним душам даруючи ніжний, ласкавий вогонь.
|
|
| |
Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:10 | Сообщение # 6 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| … Знов подумки птахом майну до рідного краю… Л.Назаренко Бодай на хвилину Лелекою я повернуся До старого тину І батькові тихо вклонюся, І мамі до ніг припаду, І, цілуючи руки, Слова я знайду, Щоб подякувати за науку В небі синім ширяти І любов нести людям на крилах, Їх навчати співати… Повернуся до старого тину – І зустріну себе, Що збирається рушить в дорогу… Час по Небу пливе – Ми зустрінемось в серці у Бога…
|
|
| |
Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:11 | Сообщение # 7 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Замріяно дивлюсь на небосхил, Де хмари обіймають край землі - I в котрий раз жалкую, що без крил Я народився тут, внизу, в імлі –
В імлі турбот, під сірим тягарем, Поринути не в змозі в височінь I скинути з себе земний ярем, Прямуючи, як птах, у ніжну синь –
Щоб стати часткою просторів і світів, Щоб Всесвіту ген-кожен промінець В моїй душі коханням засвітив Ту Iстину, що дав нам Бог-Отець.
|
|
| |
Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:12 | Сообщение # 8 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Носить наші душі десь по-між зірок - Я чекати мушу на жаданий строк Зустрічі на небі, де Чумацький шлях Поглинає трепіт мрій в солодких снах...
Доля так судила - бути віддалік, I немає сили, і не чути крик, На землі не бути поряд нам, разом... Розпачу отруту ми лікуєм сном,
Де зустрілись душі, де обіймів жар Всесвіт не затушить як вогонь Стожар, Де миттєвість - роки, вічна є Любов, Де немає строків щастю - знов і знов!
|
|
| |
Avtor | Дата: Понеділок, 07.01.2013, 22:13 | Сообщение # 9 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Поети залишаються в віках! (М.Ф.Сингаївському) «Поети залишаються в віках, Бо їхній Дар – народжувати Вічне». Г.Герасименко
Поети залишаються в віках, Бо їхній Дар – народжувати Вічне. Так буде і було так споконвічне, І зараз є – і не інакше – так!
Поети залишаються в віках, Бо іхній Дар – від Господа, від Неба. Хоть іноді він на землі не треба - Тримає його Вічність на руках.
Поети залишаються в віках Не тільки в літерах, а й в квітах і деревах, Вітрах і сонці, і блакиті неба, І поцілунках ніжних на губах.
Поети залишаються в віках – Чи то віки залишені в поетах? Зриває Час з тиранів еполети, Змітає із обличчь народів жах –
Поети ж залишаються в віках – Бо світло не з’їдається пітьмою, Бо щастя вище за хвилини горя, Бо Вічність – Слова нескінченний шлях. Поети залишаються в віках!
|
|
| |