| Леді | Дата: Середа, 04.04.2012, 16:26 | Сообщение # 1 |
|
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 21
| ,,,Вадим у піднесеному настрої йшов засніженими вулицями свого глухого кварталу. Він був задоволений - отримав підвищення. Тепер шеф-редактор у оному із наймодніших журналів столиці. Щасливий,планував переглянути футбольний матч і гарно відпочити. Та раптом його думки обірвало дитяче схлипування...Вадим озирнувся і побачив неподалік від себе хлопчика років шести. Одежина була брудною і мокрою. Дитина трусилася - чи то від холоду,чи то від страху. Хлопчик не голосив і нікого не кликав...Лише сильніше притискав до грудей плюшевого ведмедика...Самотні сльозинки стікали по обличчю малого і тільки очі кричали:"підійди!"...У цих синіх озерцях було стільки болю...Вадим мимоволі згадав:кілька десятків років тому у нього самого були такі ж очі...тоді у автокатастрофі він втратив батьків...
Підбігаючи до дитини,чоловік не помітив,що й сам вже плаче....
- Хто ти?Чому ти тут?Де твої батьки?
При згадці про батьків хлопчик взяв Вадима за руку і повів за собою.
Звернувши за ріг,чоловік отетерів:на узбіччі лежала жінка,що не подавала ознак життя,а за кілька метрів виднілась машина,п*яний водій якої навіть після аварії не міг прийти до тями...Раптом хлопчик мовив:
- Матусю й мене штовхнув дядечко,коли ми переходили вулицю...Мене - злегенька...Я зразу встав...І вона встане,правда?Зараз вона встане!Матусю,сестричка сама вдома,вставай!!!
Розпачливий дитячий крик розітнув тихі окролиці...Вадим зняв куртку,одягнув її на малого,втер сльозу і дістав мобільний...Викликаючи "швидку" для жінки,наперед знав,що нічого не допоможе...Хлопчик плакав,не приймаючи того,що матуся більше не заговорить до нього...Вадим зрозумів,що від сьогодні в його квартирі мешкатиме не один,а два мужчини....
А біля побитої машини почали збиратись люди,нажахані дикістю п*яниці...
|
| |
| |
