|
Ксенія Ен
|
|
| Ксю | Дата: П`ятниця, 06.04.2012, 17:11 | Сообщение # 1 |
|
Offline
 Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 20
| Мова землі
Чуєш, як трава, закривши очі
Щось пісенне вітерцю шепоче?
Вітерець, не вчивши її мови,
Добре розуміє кожне слово.
Чуєш, як у серці у моєму
Твоя суть пробуджує поему?
Ти не знаєш мову мого серця?
Але ж знаєш, як поема зветься.
Чуєш, як пульсує світ у світі?
Чуєш, як народжуються миті?
Чуєш, як прислухався і чуєш?..
Ти таки живеш, а не існуєш.
Сообщение отредактировал Ксю - П`ятниця, 06.04.2012, 17:12 |
| |
| |
| Ксю | Дата: П`ятниця, 06.04.2012, 17:14 | Сообщение # 2 |
|
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 20
| Один у полі...
Десь я чула оті слова,
що один в цілім полі воїн,
розболілася голова,
аж забула спитати, хто він…
той один. Ні чужий, ні свій,
А проте, знає путь до неба.
Він повів би з собою стрій,
та кому того неба треба…
Ми лишаємося в цій землі,
Хто в могилах, а хто над ними.
кожен б’ється в своїй війні –
хто зна з чим? – та безплідно гине.
2011-03-30
|
| |
| |
| Ксю | Дата: П`ятниця, 06.04.2012, 17:16 | Сообщение # 3 |
|
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 20
| Сьогодні небо
Учора ми, як завжди, воювали
Та душі свої ставили на кін.
У небо подивитись не встигали,
Загублені посеред власних стін.
Сьогодні небо скаже, що втомилось:
Від наших війн йому нема життя.
Воно й без того вже зробило милість,
Віддавши нам себе без вороття.
А завтра небо ляже спочивати:
Для воєн просто стане застаре.
І ми за ним не зможем сумувати,
Бо й нас воно з собою забере.
31.05.2011
|
| |
| |
| Avtor | Дата: П`ятниця, 06.04.2012, 20:28 | Сообщение # 4 |
|
Offline
 Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
|  
|
| |
| |
| Avtor | Дата: П`ятниця, 13.04.2012, 14:06 | Сообщение # 5 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Спасибі, Оксано, чекаємо на нові вірші!
|
| |
| |
| Ксю | Дата: Середа, 18.04.2012, 21:52 | Сообщение # 6 |
|
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 20
| Три дні
Життя таке коротке, мов три дні:
Три рази сонце зійде, сяде тричі,
Дитинство, юність, старість по обличчю
Майнуть, як мить, і зникнуть у труні.
Лише три дні на пошуки і втрати –
Мізерна крихта вічного часу, –
На війни, на примирення, на ґрати,
На волю, на натхнення, на красу.
Три дні – межа людських поневірянь,
За нею незліченні нові межі…
А ми до неба зводим наші вежі,
Щоб встигнуть до великих руйнувань.
|
| |
| |
| Ксю | Дата: Середа, 18.04.2012, 21:55 | Сообщение # 7 |
|
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 20
| Хист до життя
Скоро все розлетиться
на далекі світи…
Може десь є дзвіниця,
до якої б іти?..
Може там хтось збереться,
може крихта людей…
Може там і для серця
стане власних грудей…
Може будуть кохати
не за форму, а зміст…
Може варто почати
воскрешати свій хист?..
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Четвер, 19.04.2012, 10:16 | Сообщение # 8 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| 
|
| |
| |
| Ксю | Дата: Вівторок, 12.06.2012, 07:08 | Сообщение # 9 |
|
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 20
| Арахнофобія
Я так боюся, що не знайду тебе в павутинні.
Я уже і себе там, думаю, не знайду.
Кажеш мені: "Все добре", – гладиш рукою по спині,
Я за цим чую – дивно! – хижу павучу ходу.
Лапками шерстяними прокочується так швидко.
Серце моє руками б’ється об смуту стін.
Випустити б його! Але втрапить у іншу сітку,
Зіткану чорним монстром – катом для наших спин.
29.04.2012
|
| |
| |
| Ксю | Дата: Вівторок, 12.06.2012, 07:09 | Сообщение # 10 |
|
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 20
| Венесекція
Червоточина…
Я не збочена:
Якщо тілу потрібно, то хай міняється.
Тромбоцитами,
Наче плитами
Миттю рану мурує, лиш слід лишається.
Леза пам’яті…
Кола замкнуті…
Тож і шрами численні вже ігноруються.
Кров очищена.
Суть не знищена.
Усе інше достоту саме лікується.
|
| |
| |
| Ксю | Дата: Вівторок, 12.06.2012, 07:10 | Сообщение # 11 |
|
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 20
| Антибіо-тік
Музика мертвої тиші…
Чую, як хронос б’ється.
Чую, як звір мій дише:
Скоро на лапи зіпнеться,
Скоро по собі залишить
Тільки незрячі скельця…
Тільки порожні вірші…
Музику впертого серця…
|
| |
| |
| Ксю | Дата: Вівторок, 12.06.2012, 07:11 | Сообщение # 12 |
|
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 20
| Аутоімунне
Пікнік. У чашці чай із малиною.
Відпочиваєш у згашенім пеклі.
Твій лик укрили смутком-рядниною,
А хтось повісив портретом на петлі.
Пікнік. Чи там знайшов своє зарево?
Чи за малиновим дзвоном утратив?
Збій. Пік. У мене знову це марево:
Кінець… початок… безтільна кімната.
11.06.2012
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 12.06.2012, 13:57 | Сообщение # 13 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| 
|
| |
| |
