Вітаємо Вас, Гость
[ Нові повідомлення · Участники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Наша творчiсть » Ваші вірші » ЛЮДМИЛА КОСТЮЧИК (Боярка) Діалог
ЛЮДМИЛА КОСТЮЧИК (Боярка) Діалог
AvtorДата: П`ятниця, 19.10.2012, 12:25 | Сообщение # 1
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
-Не вбивай! Почекай на хвилинку!
-Ще не пізно усе зупинить!
-Я ж твоя найрідніша кровинка,
моє тільце від страху тремтить.
Я так хочу побачити світло
І за руку тримати тебе,
Зупинися, ще поки не пізно,
Час біжить і спокуса мине.

-Не проси, і замовкни,
Мене не благай,
Бо не хочу народжувати тебе і край.
Тепер я гарна, фігурова,
Тебе залишу-з животом як потвора,
Краса і врода вся відпаде,
Слабкість і дряхлість натомість прийде.
Хто ж мене буде такою любити?
Красивою хочеться мені пожити!

-Я так хочу сказати ще "мамо",
І гукнути тобі: " я ось тут"
Скільки грошей не дай-їх все мало
А помилок назад не вернуть.
В тебе нас не багато ще поки,
Лиш сестричка старша та я.
Буде поміч тобі і тату,
Усіх четверо-гарна сім"я!

-О, ні! Хочу бути красивою і молодою!
Обійдусь,проживу я з дочкою одною,
Клопоту менше і менше витрат,
Їй не потрібний малесенький брат!
В житті, що захоче-матиме все,
"Крутою" стане,їй більш повезе.
Буде їй дача і буде машина,
І двохкімнатна з ремонтом квартира.
ТебЕ де подіть-я не знаю
І над цим голову довго ламаю.
-Не шматуй моє тільце,його не рубай!
Опусти свою сильную руку!
Зупинись бо ногою ступаєш на край,
Ще лишились секунди до кроку
Мамо рідненька, мила моя!
Ніжно тебе так благаю,
Ріднішої-блищої, я на цілім світі немаю.
Виросту-хату збудую тобі
І посаджу там садок.
Дружину вірну знайду я собі,
Котра народить багато діток.

-Досить вже сльози твої витирати!
Як надоїв ти! Вже треба рішатись

-Ой-ой-ой-ой! Ай-ай-ай-ай!
Мамо не смій, не вбивай!
Що ще він сказати хотів, але назавжди замовк,і не зміг...
14.10.12
 
AvtorДата: П`ятниця, 19.10.2012, 12:26 | Сообщение # 2
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Моїй мамі
Сива зозулько,нене моя ,
Мамо,моя дорогенька !
Пісню найкращу присвячую я,
Кланяюсь в пояс рідненька .
Ти колисала мене увісні
І наймиліші співала пісні,
За тяжкі дні і недоспані ночі
Руки цілую й заплакані очі.
На скронях давно появились сивини,
Зморшки лице і чоло вже покрили .
Худіша стала і зовсім маленька ,
Рідная ненько,моя дорогенька !
Ніжно на тебе,голубко ,дивлюся
Богу раз пораз щиро молюся ,
Господи,дай Ти їй сили й добра
Щоб ще сто літ на землі прожила .
Щоб дарувала радість і сміх,
Щоб вистачало ласки на всіх .
Внукам і правнукам щиро раділа,
Смуток і горе навпіл ділила .
Радості сльози рукою втирай ,
Біди й хвороби свої забувай !
Найкращі квіти всієї землі
Сьогодні від серця дарую ТОБІ!!!!
 
AvtorДата: П`ятниця, 19.10.2012, 12:27 | Сообщение # 3
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
На Хресті
Господь створив нас для добра,
Для чистоти і для любові .
Та після тяжкого гріха
Зазнали ми гіркої долі.
Летіли роки та віки
Всевишній чув наші моління ,
Чекали грішні всі й святі
Божого Сина для спасіння
ПРИСПІВ :
Любов – це жертва . На хресті
Заради нас Він був розп’ятий,
Дивились ангели святі,
Ридала тяжко Діва Мати .
За всіх нас сором Він терпів
І гіркий біль, і страшні муки
Спасіння на хресті приніс
І милість Божу на всі віки .

Всевишній Сина дарував
Зіслав на землю прадідівську
На тяжкі муки Він віддав,
Щоб довести любов батьківську .
І кров лилася з-під тернового вінця ,
І тіло пошматоване стогнало
Пекельним мукам ні початку , ні кінця
І сил лишилось зовсім мало .
Голгофа – місце сорому й терпіння ,
Голгофа – місце нашого спасіння .
Там, на хресті, Ісуса розпинали
І в святі руки цвяхи заганяли .

Замовкла вся природа,
Прийшов бо сметрі час
І сонечко сховалось –
Христос помер за нас .
Змішалось все :і кров, і піт ,і стогін,
І плач , і крики змучених сердець…
Він не помер ! Живий він ! Завжди з нами !
Христос воскрес ! Воістину воскрес!!!
 
AvtorДата: П`ятниця, 19.10.2012, 12:27 | Сообщение # 4
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Матушці Аліпії
Коли буває гірко на душі
І серцю боляче і в грудях надто тісно
До матушки Аліпії спішу,
Щоб біль свою пролити слізно – слізно.
В житті багато нагрішили я,
Родина вся і вся моя сім ‘я.
Тепер настав розплати, видно , час
Господь за всі гріхи карає нас .
У сім ‘ях панує все безлад і страх
Немає щирості,добра і справжньої любові
Молися ,матушко Аліпіє, за нас
Молися нашому Спасителю Христові .
До тебе,рідна ,лину я що раз,
Коли мені потрібна допомога .
Молюсь, благаю тебе в котрий раз
Вкажи мені котра моя дорога ??
Допомагаєш всім ти і завжди ,
Хто з вірою й молитвою приходить.
-Як жити далі,матушко ,скажи ?
Допоможи, коли щось не виходить
Як правильно молитися за всіх –
Чи вистачить ще сил моїх - не знаю…
Молитвами Аліпії ,о Господи ,прости !
Тебе вже вкотре щиро так благаю.
 
AvtorДата: П`ятниця, 19.10.2012, 12:28 | Сообщение # 5
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
* * *
Лавра Почаївська Свята,
Стоїш в мене перед очима
Де Найсвятішої Стопа
Лишила слід усьому миру .
Благословенная земля,
Щасливі проживають люди -
Пречиста Діва Пресвята
За нас усіх молитись буде.
Твій образ золотом сія ,
Благоухання не земне ,
Панує Божа благодать
Й молитва лине до небес .
Цариця суші і морів
Не залишай ніколи нас
Молися Сину повсякчас
За нас всіх грішних на землі .
В молитві щирій на колінах
Ми стоїмо перед Тобою
І просимо Тебе : « Помилуй ,
Зішли нам радості, любові .
За нас всіх щиро помолися
Перед своїм ти Сином Богом.
Усіх від горя захисти ,
Покрий Святим же омофором.
Пресвятая Богородице ,Спаси нас !!!
 
AvtorДата: П`ятниця, 19.10.2012, 12:28 | Сообщение # 6
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Много согрешила в жизни я ,
Но раскаялась ,когда пришла беда .
Душу жгут печаль, и боль, и срам .
Ранним утром тороплюсь я в храм ,
На коленях пред Святым Распятьем припадаю
Господи,прости ,я так страдаю ,
Мучаюсь, не сплю и по ночам рыдаю
Страсти гордости ,тщеславия ,блуда
Душу губят и ведут туда ,
Где ни света, ни любви ,ни чистоты –
Царство ада ,вечной темноты .
Знаю,что грешна моя душа ,
Каюсь,плачу и рыдаю я .
Я в болоте,я в грязи ,в гною ,
Вся душа кричит,Тебя я так молю :
-Господи ,грехи мои прости ,
Слезы как раскаянье прими
Сил мне дай ,меня Ты укрепи
И начать все снова помоги …
 
AvtorДата: П`ятниця, 19.10.2012, 12:29 | Сообщение # 7
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Иерею Петру
Сколько силы, смиренья, терпенья,любви
Собрал вместе Всевышний в одном человеке!
Чтобы грешник любой мог с молитвой придти
К новомученику в нашем веке!
Ты, как яркий светильник, средь ночи и тьмы
Отганял путь нечестья и нападенья
И как Агнец Христов на закланье пошёл,
Чтобы кровью своею омыть нам спасенье.
И молитвою, бденьем, смиреньем,постом
Плоть свою распинал со страстьями ,
Исповедовал всех и всегда наставлял ,
Как жить дальше бороться с грехами.
Пламенея любовью своей ко Отцу,
Забывал о насущных потребностях тела
Всесожения слёзы текли по лицу,
Шёл по жизни, нёс Крест свой он смело.
Был же рад, очень счастлив в свои 20 лет
За Христа жизнь отдать молодую,
Чтобы каждый из нас к покаянью пришёл
И судьбу повернул в путь другую.
Смерти время и год-знал он все наперед,
Не боялся мучений и поруганий,
Как Христос свою чашу испил до конца,
Чашу желчи и чашу страданий.
Отче, Петре, пред Богом за нас помолись,
Помоги претерпеть все страданья,
Чтобы с верой, молитвой, любовью придти
И Христу принести покаянье.
 
AvtorДата: П`ятниця, 19.10.2012, 12:30 | Сообщение # 8
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Ангелу
29.09.12

Мне хорошо, так уютно с тобой
Мой Ангел небесный,мой друг неземной!
Будь рядом со мною везде и всегда,
Не оставляй ты меня никогда.
Горе, беду навсегда отведи,
Ночью и днем ты меня защити.
Прижми, крылом своим прикрой,
Ангел милый, ангел мой родной!
Счастье какое иметь тебя!
Верить, молиться тебе всегда
И доверять все планы, мечты
И говорить с тобой «на Ты»
В колыбели, как младенец, я
Под твоим присмотром нежным
Какой же подарок прислал мне Судья
Мне, озабоченной грозной и грешной.
Он любит всех, как никто иной
Тепло свое мне посылает
И от невидимых врагов
На всех путях оберегает.
Ангел мой неземной,
Будь всегда рядом со мной!
В жизни мирской ты мне помоги
И на страшных мытарствах меня защити !
 
AvtorДата: П`ятниця, 19.10.2012, 12:33 | Сообщение # 9
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Любов-червонеє вино
К.М. 19 .09.12
Ім”я твоє вже на устах,
Я бачу тебе увісні,
Співаєш чарівні пісні
І сам літаєш, ніби птах.
П-пів
Любов - червонеє вино,
До дна допив і оп”янів
Біжать роки і лиш любов
Любов в серцях у нас навік.

Добро і щирість, радість, сміх-
Все видно у твоїх очах.
Ти відкидаєш страх і гнів,
Небесний ангел на землі.

Хай іній голову покрив
І зморшки на чоло лягли.
Вуста шепочуть знов і знов:
«Коханий, милий, дорогий!»

Люблю тебе вже я давно ,
Боюсь про це комусь сказати.
Листок паперу і перо-
Одним їм можу довіряти

О, Боже ж милий, дай йому
Здоров”я, сили і терпіння
Донести тяжкий Хрест в житті,
Прийти до вічного спасіння.
Маріє, Діво Пресвята,
Покрий його ти омофором
І найщиріше помолись
Перед своїм Ти Сином Богом!
 
AvtorДата: П`ятниця, 19.10.2012, 12:35 | Сообщение # 10
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
05.10.2012
Хата маленька край села,
Такої вже й ніде нема:
Стріха блистить напроти сонця,
З землі ще вигляда віконце-
Тут прожива вдова старенька,
Лишилась без дітей, сама,одненька.
Нікого із рідні немає,
Останні дні вже доживає.
Трьох синочків забрала проклята війна,
Сивенька зозулька лишилась одна.
Дні і роки летіли, мов птахи, у вис
Чоловіка не стало і час зупинивсь.
Соловки забрали його на вік,
Перед Богом –він Ангел,
На землі-чоловік.
Ніхто зрозуміти її не міг,
Чому ж то людей не пуска на поріг?
І заміж не вийшла, хоч була молода,
В житті залишилась назавжди одна.
Зранку до вечора тяжко трудилась,
Вночі на колінах Богу молилась .
Постриг таємно вона прийняла,
В Божії руки себе віддала.
Напевно, ніхто вже ніколи не взнає,
Як вона плаче вночі і ридає,
Просить у Бога спасіння для всіх
Для нас всіх грішних,гордих і злих.
Схрещені руки, навпроти-ікона,
А на устах- молитва невтомна,
На цілім світі ніхто і не знає,
Що в хаті смиренно вдова помирає.

Сонце за обрій тихенько сідає,
Свічка воскова уже догоряє..
 
AvtorДата: Субота, 24.11.2012, 10:43 | Сообщение # 11
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Серафимушка

О Великий угодниче наш Серафиме!
С любовью ты смотришь с иконы на нас.
За великую Русь, православный народ,
Помолюсь в этот трудный нелегкий час
припев:
Серафимушка,Серафимушка!
Тебя я так часто прошу
Помолюсь же та Богородице
За святую и грешную Русь
Сколько дней и ночей ты на камне провел?
За нас всех на коленях молясь,
Сколько горьких же слез за всех грешных пролил
Каждый день тяжело трудясь.
Ты всех нищих любил,
Хлеб насущный дарил,
Отдавая последний сухарь
"Богородице Дево" непристанно творил,
Посылаю в Небесный алтарь
Пост,молитва, и труд нераздельно идут
В твоей жизни за руки держась.
Врекмя быстро летит дни и ночи бегут
Все вперед и вперед торопясь.
И Тамбовская, и Московская и Девеевская сторона
Свято память чтут преподобного
И взывают к нему. как я

Матушке Алипии
Утром, вечером и днем
Все всегда бегут
Пустынь, Голосеево-общий у нас путь.
У могилки матушки-круглый год цветы.
За молитвы матушки благодарны мы
припев:
Матушка Аллипия ,ты нам помоги.
Попроси Спасителя все простить грехи.
Матушка Алипия,помолись в пути,
Чтобы дал Господь нам сил
Крест свой донести
Всем, без исключения , помогаешь ты
Принимай подарочки-молитвы,цветы.
По молитвам матушки на сердце-светло,
И в душе нашей царит любовь и тепло.
Летом,осенью,зимой и ранней весной
Под 30-тое число День Памяти твой
Кто хоть раз к тебе пришел-помнит этот день
Помолится он пришел,за родных,друзей.
У источника воды ты попей святой
Искупайся,причястись,стань совсем другой
Постарайся не грешить,праведно пожить
И слезами горькими все грехи омыть
Киевский Иерусалим и Лаврский Афон,
Память твоя свято чтим,
Взываем, поем.
Матушка Аллипия,Господу молись
У престола Божьего за всех поклонись!
 
Форум » Наша творчiсть » Ваші вірші » ЛЮДМИЛА КОСТЮЧИК (Боярка) Діалог
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

До нас заходили
Учасники: