| Леді | Дата: Четвер, 17.01.2013, 22:20 | Сообщение # 1 |
|
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 21
| ...Почула раптом крик душі:
- Віршів! Віршів!
Віршів - не прози -
Про те, як чарівні Полози
І Мавки снилися тобі...
Я хочу в світ, де є кохання,
Де в казці проліски цвітуть.
Чарівних цих вірів лунання
Мене так вабить й кличе...Тут,
Де сила думки плине вгору,
А ще відносить забуття
Тут є і біль, і терпка змова...
І вільний плин твого життя...
Струмочок мови протікає.,
Чарівність вірша поглинає,
У себе, марячи, шукаєш
До того світу ти свій вхід...
Але чи впевнений, що знайдеш?
Та піднесе тебе політ
До зір далеких, яснооких,
Величних і таких високих...
Напій же душу ти свою
І невблаганную мою!
Хай серце вже знайде покою...
У Слова суть ввійди зі мною
|
| |
| |
