Аматор | Дата: П`ятниця, 08.02.2013, 01:43 | Сообщение # 1 |
Offline
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 14
| Я не хочу кохати сама Півжиття, півкохання, півдолі, Одну душу вважати двома, І чекати лиш Божої волі. А я бігала, кликала, в'яла Без крилатого щему того, Що коханням давно обізвала Якась відьма, що знала ого. Вона знала, яка в руках сила: Двостороняя, неземна, Вона може віддати і крила, Вона ж може і мстити сповна. І не знали чи то отрута, Чи хвороба якась потайна, Та лилася ріками спокута, Бо творила зараза чорт зна. Ні інструкцій, побічних ефектів Ніхто й думки про них не гадав. Лікарі запевняли адептів, Що ніхто ще не помирав. А існує ця магія досі, І не гасне, то тліє, горить, Проникає в оголені, босі Душі двох і одного, щоб жить. Магія родиться там, де чекають Дива рівного навіть життю; Там де краплями щастя ридають І живляться кожною миттю. Я не буду кохати сама, Я чекатиму Божої волі. І ця магія стане двома По життю, у коханні, для долі.
**************************************
Лежу. Порухи вкрали життєві рутини. Сплю. І не сниться той вихід єдиний, Що наситить життя клітковиною, Що стане довершеною картиною. Не лежи, бо загубишся в власному тілі. Не проспи, бо світ не чекатиме нині, Що шукатимем вихід неначе, А сім'я вже без тебе плаче.
********************************************
А з'являються якось хороші, Рідні помислами чудо - люди. Ось такі не продають за гроші, Але їх посилають не всюди. Творять диво з твоєю душею: Веселять, довіряють, мовчать - І в щирості завжди своєю Добротою й віддачею озолотять. Відзеркалення душі твоєї, Що творить позитив в тобі, Заплач, усміхнись, засмутись - таке й відображення твоє.
|
|
| |
Avtor | Дата: П`ятниця, 08.02.2013, 21:03 | Сообщение # 2 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Спасибо!
|
|
| |