| Avtor | Дата: Середа, 18.09.2013, 22:26 | Сообщение # 1 |
|
Offline
 Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Мій Кобзарю! Усі твої слова-
То є жива молитва за Вкраїну,
Пригноблену, стражденну Батьківщину,
Що раз у раз кайдани розрива.
Й без спротиву вдяга на руки знов,
Такі трудящі й виснажені руки,
Що все пізнали: біль важкий спокути,
І ненависть, і сльози, і любов.
Твою любов і віру в майбуття,
А значить вічну, ту, яка у Бога,
Божественну любов, що від порога
Проніс у серці через все життя.
Її не знищили москальства служаки,
Ані кріпацтво, ані каземати,
Ані заслання роки, ні розплата
На волі не на місяці, роки!
Мій Кобзарю! Ти так її любив
Свою оту Україну убогу,
Що день ї ніч молив Святого Бога,
Щоб Він їй шлях до Вічності відкрив.
Цей шлях сьогодні обира твоя
Стражденна ї кохана Україна,
Єдина наша мати-Батьківщина,
Свята і чиста Вранішня Зоря.
На алтарі Життя підносим знов
Омиту росами, оплакану сльозами,
Зігріту веснами і сивими віками
Твою незбагнену і віддану любов.[color=blue]
|
| |
| |
