| Леді | Дата: Субота, 28.06.2014, 19:29 | Сообщение # 1 |
|
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 21
| Щось защемило... Десь таки болить...
Хоча демонстративно я байдужа.
А що робити? Мовчки лиш терпіть.
Таке життя, ти знаєш, любий друже.
Кудись течуть римовані рядки,
Натягнуті на Часу семистунку*...
З тобою (болем) я давно на "ти",
Шукаєм одне в одного рятунку.
Та скільки нерозділену любов
Разів у віршах можна описати?!
Кому цікаво, хто тебе колов
Під серцем, не даючи ніч доспати?
Твоє кохання, битва і вино.
Хто винен у мінорі семиструнки?
Ти вибираєш золоте руно,
І знаєш зразу, що впадеш від трунку.
|
| |
| |
