Леді | Дата: Субота, 28.06.2014, 19:32 | Сообщение # 1 |
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 21
| Вітер полюбить моє волосся, Ніжно огорне сум нетривкий, Тихі почую дзвони колосся, Що їх колише плин часу швидкий. Я намалюю фату-моргану - Як мозаїчну стрічку часу. Хтось чи побачить, а чи погляне, - Я свою стрічку удаль понесу. І побратими станемо з Сонцем, Хмелем заллємо колотість ран. Місяцем-батьком Зіроньці-доньці Передамо ми чарівний аркан. Хай же аркан цей в пазусі ночі Зірка сховає, ми ж прийдемо. Знаєм - не видно сльози дівочі В покрові темнім, мов синє вино. Хай нас піймає Місяця донька І нагадає першу любов. Сонцеву - Неба сині долоньки, В мене ж то - вітер у кучерях знов.
|
|
| |