IMZ | Дата: Середа, 15.04.2015, 16:43 | Сообщение # 1 |
Offline
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 10
| Над ланами промені, промені – Скалки сонечка в небесах. І дерева, ним обціловані, Солов'ями снять по ночах. Та вони, мабуть, забарилися З чужини, мабуть, летять. Це земля для них щедро вмилася З ручаїв стрімких і загат. Ой не слід би й вам та й барвитися: Вже весна ввійшла у серця. Щастям-долею оселитися І щедротами без кінця. А на полі ген сходи виткнуться – Рунь зелена та молода. Ясенок свої срібні китиці Вітерцем хмільним розгойда. Над ланами промені, промені, а в криниченьках – стріль-вода. Незабаром дні, вщерть наповнені Потом радощів і труда!
|
|
| |