Вітаємо Вас, Гость
[ Нові повідомлення · Участники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Наталія Макаренко. Ось щось таке навіялось
АматорДата: Середа, 14.03.2012, 22:02 | Сообщение # 1
Offline
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 14
Репутация: 0
Ти не захочеш бачити мене такою,
що вічно йде не за водою,
що сльози ллє рікою.
Ти не втічеш зі мною.
Ти заблукаєш стежкою,
одружишся із мукою,
але не станеш сукою,
мого єства спокою.
Дивись не стань приблудою,
маріонетко блудною,
переродися думкою,
не залишися другою.
Моя любове!
 
AvtorДата: Четвер, 29.03.2012, 10:28 | Сообщение # 2
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
А ви заходили в пустий трамвай...
Наталія Макаренко

А ви заходили в пустий трамвай,
коли у вікна стукає самотність?
Коли захочеш крикнути бувай,
Але забувши друга одинокість.

Куди ти їдеш, що зове
тебе на виклики у темні ночі?
Замислився: життя старе, а де нове?
Незглянувся й заплющив очі.

А вас заносила товпа в трамвай,
коли ви з другом їхали додому?
Коли ти весело кричав бувай,
і міг казати це доскону.

А голос твердить ось моя зупинка.
Іди, не озирайсь, бо змін ніде
не трапилось, твоя помилка,
що уявляв усе, але не те.
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

До нас заходили
Учасники: