| IMZ | Дата: Середа, 15.04.2015, 16:43 | Сообщение # 1 |
|
Offline
Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 10
| Над ланами промені, промені –
Скалки сонечка в небесах.
І дерева, ним обціловані,
Солов'ями снять по ночах.
Та вони, мабуть, забарилися
З чужини, мабуть, летять.
Це земля для них щедро вмилася
З ручаїв стрімких і загат.
Ой не слід би й вам та й барвитися:
Вже весна ввійшла у серця.
Щастям-долею оселитися
І щедротами без кінця.
А на полі ген сходи виткнуться –
Рунь зелена та молода.
Ясенок свої срібні китиці
Вітерцем хмільним розгойда.
Над ланами промені, промені,
а в криниченьках – стріль-вода.
Незабаром дні, вщерть наповнені
Потом радощів і труда!
|
| |
| |
