|
Оксана Донченко (Львів). "День і ніч"
|
|
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:54 | Сообщение # 16 |
|
Offline
 Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ШІСТНАДЦЯТИЙ СОНЕТ
Я кожен день від тебе вісточки чекаю:
Дзвінка чи на комп’ютері листа…
Іду щодень, хитаючись, по краю,
Руками затискаючи уста —
Щоб не сказати лишнього нічого,
І щоб тебе ні в чім не підвести.
Ковток води для спраглого в пустелі —
Те ж саме і мені твої листи.
І я боюся дуже-дуже сильно, —
А раптом ти захочеш відійти?..
Я знаю, я тепер, як птаха, вільна… —
А небом вмієш бути тільки ти?
Хоч більше не болять у мене крильця —
Без неба не літають навіть птиці…
28. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:56 | Сообщение # 17 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| СІМНАДЦЯТИЙ СОНЕТ
А я без тебе можу — та не хочу!
А ти мені насильства не чини.
Болить удар, але болить не менше,
Якщо до серця вакуум притулить…
І не тривожся за свою свободу —
Її у тебе я не заберу.
Вона — твоя, один ти їй володар,
І вибір — твій, у будь-яку пору.
А замок ще разок обгородити —
Тобі в цій справі я не помічник,
Бо я не хочу в темних стінах жити,
І не закриюсь — навіть у ясних!
Фортечний мур таку властивість має —
Не тільки ззовні — і з середини тримає.
28. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:58 | Сообщение # 18 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДЕВ’ЯТНАДЦЯТИЙ СОНЕТ
Свобода буває від чогось…
Свобода буває для…
На річці хитається човен,
Тихесенько дише земля…
Ріка — від припону вільна,
Земля від важких думок,
А човникові — як вдається —
У нього складний урок…
На березі ризку немає —
Ріка між порогів біжить.
Поразка чи перемога —
Вирішує тільки мить.
Кермо я довірила Богу —
Поглянь, як човен летить!
08. 10. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:00 | Сообщение # 19 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДВАДЦЯТЬ ПЕРШИЙ СОНЕТ
Коли спрямована любов,
Не лиш на душу, а й на тіло —
Тримаюсь за Основи грань.
Кого у світі я любила?
Дітей, подружок і друзяк —
Їм дарувала час і сили;
Та це було зовсім не так,
Не так, як зараз причинилось!
Немає слів, немає барв,
Нема понять в земних кордонах,
Щоб описати Божий Дар —
Я вільна у Його полоні!
І серце з Господом єднаю,
І пристрасть Світлом обертаю.
15. 10. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:01 | Сообщение # 20 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ СОНЕТ
Я хочу тебе бачити,
Я хочу тебе чути.
Я просто хочу до тебе —
Я хочу тебе торкнутись.
Я маю право на щастя,
Я маю право на волю —
Бажання шикуються чемно,
Я ними тебе не неволю!
Я ними просто милуюсь:
Такі загадкові бажання —
Поможуть мені помолитись,
Готують сніданок зрання…
Я з ними — я не сама,
Як поруч тебе нема.
17. 10. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:02 | Сообщение # 21 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ СОНЕТ
Це просто твоя фотографія,
До неї схиляюсь обличчям —
Нехай мацюпусінькі атоми
Відчують тепло найближче.
Їм також буває незатишно
Без ніжності і без любові…
Вони ж бо такі манесенькі,
Вони ж бо такі загадкові!
Їм, може, сумно ведеться,
Їх, може, лякають морози…
Їх друзі у тебе зібрались —
І знають, що ти хороший.
Я так за тобою скучаю…
І, навіть, без права на сльози.
18. 10. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:04 | Сообщение # 22 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТИЙ СОНЕТ
Відходить поїзд від перону,
Твоє серденько плаче —
Чи, може, знає, що ти зробиш,
Чи, може, просто бачить…
Не плач, маленьке, не журися,
Тебе я не ображу.
Все буде добре, придивися,
Хоч, може, і не зразу…
Все буде гарно і чудово,
Не треба слізки лити —
Тебе не лишу без любові,
Не треба так тужити.
Мені буває дуже важко…
Та просто знай — тебе не вражу.
25. 10. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:05 | Сообщение # 23 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДВАДЦЯТЬ ШОСТИЙ СОНЕТ
А ти мені не говори,
Як нічку пережити.
Не маю права я тужить,
Не маю і журитись…
Хоч серце іноді болить,
Але ховаю сльози;
Хоч не умію я дурить —
Нікого не тривожу…
Хоч правди я не розкажу —
Чому не серці важко,
Тебе таки не ображу…
І, вибачай, будь-ласка —
Тобі я, що могла, сказала;
Як серце просить — не назвала…
29. 10. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:06 | Сообщение # 24 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДВАДЦЯТЬ СЬОМИЙ СОНЕТ
А влітку було так тепло,
А зараз — холод довкола…
Я кріпко тримаю межі —
Я холод не впущу у коло.
Тим колом обвела серденько —
Я мушу його берегти,
Я мушу його зігрівати,
Якщо не зробив цього ти…
Я права не маю на відчай,
Я права не маю на біль;
Налити слізок у вірші —
Оце не для мене ціль.
Хоч різне в житті буває —
Та серденько оберігаю.
01. 11. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:08 | Сообщение # 25 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ СОНЕТ
А вночі буває так холодно,
А вночі буває ще й лячно,
А вночі так легко спіткнутись…
Я собі говорю:
—Будь обачна —
Як ідеш між безоднею й Небом,
За Стежинку тримайся серденьком;
Ти у паспорт заглянь до себе:
Повнолітня давно, не маленька…
А вночі так сяють ліхтарики,
І віконця моргають до тебе…
А вночі ще буває і місяць,
І заквітчане зорями небо…
Мабуть, варто і ніч пережити —
Бо на зорі так гарно дивитись…
02. 11. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:10 | Сообщение # 26 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ СОНЕТ
(сон)
На мене знову ти дивився — як тоді,
Не описати — як, не пояснити…
З очей і з уст твоїх злітали промінці,
Немов метелики з казкових квітів.
І знову, зачарована, забула:
Як дихати, як мислити і де я.
І знову опинилася у Світлі,
Де вже нема ні думки, ні ідеї…
Останні кілька днів було нелегко —
Прийшлось мені з бідою воювати.
А ти мене підтримав із далека,
Неначе завітавши просто в хату…
Я дякую, що ти мені наснився —
Ще раз отак на мене подивився.
08. 11. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:11 | Сообщение # 27 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ТРИДЦЯТИЙ СОНЕТ
А небо знову захмарилось —
Оце із самого з ранку…
А день все одно усміхається!
Зустрівши мене на ґанку,
Ну, просто, як справжній джентельмен,
За ліктик мене притримує,
Щоб раптом я не зашпорталась
Між білим віршем і римою,
Щоб не спіткнулась на східчиках —
Вони іще мокрі від зливи…
Впіймаю я усмішку личком
І буду сьогодні щаслива.
Хоч радість поки невеличка,
Вразлива і трішки примхлива…
24. 11. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:13 | Сообщение # 28 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДВАДЦЯТЬ П’ЯТИЙ СОНЕТ
А у мене отут щось є!
Так глибоко,глибоко в грудях:
Там живе серденько моє,
А у ньому звучить прелюдія —
Це такий у музиці вступ
(Науково він так називається).
А, крім того — Сонечко там,
І до мене воно усміхається.
Щоб нікого не обпалити,
Виглядає тихенько з віконечок,
Обережненько треба жити —
Бо воно, хоч маленьке — а Сонечко!
Хіба можна тепер сумувати? —
Оселилося Сонечко в хаті.
25. 10. 2009
|
| |
| |
