Оксана Донченко (Львів). "День і ніч"
|
|
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 19:39 | Сообщение # 1 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнулайого. Євангелія від Івана
День і ніч ЮНІСТЬ — це коли любиш так, ніби тобі ніколине робили боляче; довіряєш так, ніби тебе ніколи не зраджували, танцюєш так,ніби тебе ніхто не бачить… А.Парфенова
Букет для тебе
ПЕРШИЙ СОНЕТ Не дивись на себе у дзеркало. Спробуй, глянь моїми очима — І тоді побачиш, як крила Розгортаються за плечима.
Не дивись на мене, як люди. Спробуй, глянь так, як я на тебе — Заіскриться світ діамантами, Розцвіте феєрверками небо!
Сталось те, чого не буває, І чого спинити не вільно… Хоч так скоро серця не відкрити, А звичайність тримає надійно — Ти є в світі — я хочу жити, Біля тебе мені спокійно. 14. 08. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 19:52 | Сообщение # 2 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ТРЕТІЙ СОНЕТ Все буде так, як хочеш ти, Лиш не суди себе самого… Допоможи мені знайти Твоїх бажань ясну дорогу.
Все буде так, як хочеш ти. І я не можу пояснити, Чому до тебе серце лине, Чому не стримать, не спинити
Його польоту… І чому Усі проблеми — це нічого! Лиш тільки б ти щасливим був — Прошу у Господа Самого.
Напевне, це такий дарунок — Ясної долі поцілунок. 20. 08. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 19:55 | Сообщение # 3 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ЧЕТВЕРТИЙ СОНЕТ Ти тривожиш мене мовчанкою, Я бентежу тебе словами, Не приховано і не відкрито — Що було-не було між нами…
Коли вперше твій погляд засяяв, Я подумала — галюцинації. Коли впала в обійми Неба — Зрозуміла — не має значення,
Що було і що є, і що буде… Чим прийшлося мені заплатити За часинку нежданого щастя — Біля тебе у світі жити? —
Це, напевне, дарунок долі — Поцілунок вільної волі. 24. 08. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:02 | Сообщение # 4 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ТРИНАДЦЯТИЙ СОНЕТ У тебе в серці скільки гарних слів, І ти так щиро їх умієш розказати… Не вірю в те, що ти мене дурив — Бо не придумати такого й не зіграти.
Не говори тепер, що ти не той, Що мрією для мене може бути. На серце «не навішати лапші» І не накинути на нього пута.
Розповідають різне про людей: Хтось любить вухами, а хтось — очима, А світло лише з серденька пливе І розгортає крила за плечима.
Дорогу хай Господь пошле тобі ясну За чистий погляд твій і за весну. 02. 09. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:04 | Сообщение # 5 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ШОСТИЙ СОНЕТ Діагноз(про метелики)
А у мене зірвало дах! — Він здійнявся і полетів У далекі теплі краї. Може ти цього й не хотів…
Але раптом мої метелики Повипурхували із голови, І довкола гуде метелиця — Крилець райдужних ясний вир!..
І дивлюсь я тепер на світ Через їх буйнокрилий цвіт.
А якщо ти будеш жорстоким — Я взірцево тобі відплачу: Я отих різнобарвних метеликів Враз на тебе всіх напущу! 25. 08. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:06 | Сообщение # 6 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| П’ЯТНАДЦЯТИЙ СОНЕТ Діагноз, уточнення(про черв’ячка)
У серденьку жив черв’ячок, До-о-о-овго гриз-вигризав… Та поклав він цьому кінець — Так би мовити — ну-у… зав’язав!
Зав’язав павутинку бантиком, Обкрутився багато разів, Заховався у камеру-лялечку — Сам себе засудив-посадив… …
Але раптом вийшла амністія — У серденьку Сонце зійшло, Спопелило камеру-лялечку, Черв’ячкові крильця дало!
І тепер він літає в світах, Прихопивши з собою дах. 05. 09. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:08 | Сообщение # 7 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| — Позвони мне, позвони…
ДЕВ’ЯТИЙ СОНЕТ А ти в польоті (роботі) часу не чуєш, А я чекаю твого дзвінка… Чекаю чуда, вірю у диво — Бринить у серці струна тонка.
Минає тиждень: три дні минуло, Чотири ночі — ти подзвони. Я пам’ятаю, я не забула… І не будуй поміж нас стіни!
Тобі не відомо про мене нічого, Про себе знаєш тільки ледь-ледь… Я ж відчуваю тебе такого, Що серце котиться шкереберть! —
І це реальність, не мрії-сни. Я так скучаю — ти подзвони. 28. 08. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:10 | Сообщение # 8 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДЕСЯТИЙ СОНЕТ Коли тобі телефоную — Твій голос радістю дзвенить — А я повірити боюся, А в мене в голові шумить…
Якби ти тільки здогадався, Укотре трубку я беру, Напевне, довго б ти сміявся У цю переднічну пору:
Я милий номер вибирала Не раз, не два — а сто разів! «ОК» натиснути не сміла — Бо страшно, що не стане слів…
Щомиті я б тобі дзвонила, Якби про це ти попросив! 31. 08. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:12 | Сообщение # 9 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| СЬОМИЙ СОНЕТ
— Скоро осінь, — шепочуть квіти, Скоро ночі інеєм вкриються, А мені усміхається літечко — Так з-під лоба на мене дивиться.
Розтривожена і спокійна, Зачарована і звичайна, Я погляну на ясне сонечко І сховаю в серденьку тайну…
Я, напевне, тебе дивую, У твоєму далекому краю… Що робити чи не робити — Я не знаю, не знаю… Не знаю!!!
Тільки точно знаю одне: Прилечу — ти поклич мене. 25. 08.2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:14 | Сообщение # 10 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ВОСЬМИЙ СОНЕТ
Ніч тебе в обіймах тримає, Прихилилася гілка тонка — Ти собі розмовляєш з ними, А про мене — думка гірка…
Ти собі не вигадуй нічого І не думай про мене зле — Бо мені від цього так боляче, Бо у мене серденько мле… …
Скоро знову полинеш в дорогу Крізь поля і зелені гаї. Тільки знай, що завжди з тобою І думки, і молитви мої.
Ти покличеш мене, я вірю — В мрій ясних таємничі краї. 28. 08. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:19 | Сообщение # 11 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ОДИНАДЦЯТИЙ СОНЕТ
Я б до тебе прибігла боса — Хоч по терню, хоч по снігу! Я б вплітала зорі в волосся, Я б до всього мала снагу.
Я б тобі дарувала диво — Тільки б в радість тобі було. Я просила за тебе Бога, Щоб тобі в благому велось.
Я б тобі привернула щастя, Розвела руками біду, Я б відкрила всі тайни навстіж — Тільки знаку відтебе жду.
Я до тебе горнуся думкою, Я всім серцем до тебе іду. 02. 09. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:21 | Сообщение # 12 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДВАНАДЦЯТИЙ СОНЕТ
Засвітилося Сонечко в грудях, Розчиняється в сяєві ніч — Ти мене пригорни до серденька, Ти мене не відштовхуй пріч.
Це все Світло — воно для тебе, І для світу, і для людей! Прихилити до тебе небо І наповнити сяєвом день?
Розказати тобі про радість, Що в мені, наче птах, летить? Розписати твій світ, як райдугу? А чи просто — тихо піти?
Я тобі говорю і нагадую — Буде так, як захочеш ти. 02. 09. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:23 | Сообщение # 13 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ЧОТИРНАДЦЯТИЙ СОНЕТ (колискова)
Ти любиш поля і діброви, Мене не дратують люди… У тебе, напевно, стемніло, А в мене ще день усюди.
У мене дощі та мряка, А в тебе зоряний цвіт — І як дотягнутись до тебе, Ким передати привіт?
Я тихо серце відкрию, До тебе пошлю думки — Нехай і вітер, і зорі Спрямують їх срібні струмки:
Насняться тобі діброви Над плесом ясної ріки. 03. 09. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:43 | Сообщение # 14 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| …А біль розтане в яснім Світлі…І зла нема — лиш ніч і день. Б. Чепурко
Другий букет для тебе
ВІСІМНАДЦЯТИЙ СОНЕТ А ти мене розгойдуєш на гойдалці — А розмах: від одчаю — до Любові! А я цілую вітерець в долоні — Усе довкіл казково-загадкове!
Тебе засипали проблем завали, Тебе, напевно, правда? — не хитає. А я б злякалася, якби не знала, Що нас усіх Господь охороняє.
А вітер розкуйовджує волосся! А сонечко сміється і крізь хмари! Скажи, без мене як тобі велося? — А я скажу — ми пара чи не пара.
Тут головне — з якого матер’ялу Я гойдалку свою побудувала. 08. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 20:52 | Сообщение # 15 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ДВАДЦЯТИЙ СОНЕТ
А я тобі довірила життя — Спокійно, несподівано, без плану, Тихенько прихилившись до плеча — Свого пориву не запам’ятала…
А ти моє довір’я обійняв, Неспішно по голівоньці пригладив ,Не зауважив, певно, за два дні, Яка між нами вкралася принада…
А потім — поблиск погляду ясного — І почуття прокинулись від сну… Я не чекала дива осяйного — Ти не чекав, що я так спалахну!
Що буде далі — знає тільки Бог, Його прошу, щоб нас глядів — обох. 09. 10. 2009
|
|
| |