Вітаємо Вас, Гость
[ Нові повідомлення · Участники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Форум » Творчicть наших друзiв » Книги друзів » Оксана Донченко (Львів). "День і ніч" (книга віршів авторки)
Оксана Донченко (Львів). "День і ніч"
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 19:39 | Сообщение # 1
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнулайого.
Євангелія від Івана

День і ніч
 ЮНІСТЬ — це коли любиш так, ніби тобі ніколине робили боляче; довіряєш так, ніби тебе ніколи не зраджували, танцюєш так,ніби тебе ніхто не бачить…
А.Парфенова

  Букет для тебе  

ПЕРШИЙ СОНЕТ
 
Не дивись на себе у дзеркало.

Спробуй, глянь моїми очима —
І тоді побачиш, як крила 
Розгортаються за плечима. 

Не дивись на мене, як люди.

Спробуй, глянь так, як я на тебе —
Заіскриться світ діамантами,
Розцвіте феєрверками небо! 

Сталось те, чого не буває,

І чого спинити не вільно… 
Хоч так скоро серця не відкрити,

А звичайність тримає надійно —
Ти є в світі — я хочу жити,
Біля тебе мені спокійно. 14. 08. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 19:52 | Сообщение # 2
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ТРЕТІЙ  СОНЕТ
 Все буде так, як хочеш ти,
Лиш не суди себе самого…
Допоможи мені знайти
Твоїх бажань ясну дорогу. 

Все буде так, як хочеш ти.
І я не можу пояснити,
Чому до тебе серце лине,
Чому не стримать, не спинити

Його польоту… І чому
Усі проблеми — це нічого!
Лиш тільки б ти щасливим був —
Прошу у Господа Самого.

Напевне, це такий дарунок —
Ясної долі поцілунок. 
20. 08. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 19:55 | Сообщение # 3
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ЧЕТВЕРТИЙ  СОНЕТ 
Ти тривожиш мене мовчанкою,
Я бентежу тебе словами,
Не приховано і не відкрито —
Що було-не було між нами… 

Коли вперше твій погляд засяяв,
Я подумала — галюцинації.
Коли впала в обійми Неба —
Зрозуміла — не має значення,

Що було і що є, і що буде… 
Чим прийшлося мені заплатити
За часинку нежданого щастя —
Біля тебе у світі жити? —

 Це, напевне, дарунок долі —
Поцілунок вільної волі. 
24. 08. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:02 | Сообщение # 4
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ТРИНАДЦЯТИЙ  СОНЕТ 
У тебе в серці скільки гарних слів,
І ти так щиро їх умієш розказати…
Не вірю в те, що ти мене дурив —
Бо не придумати такого й не зіграти. 

Не говори тепер, що ти не той,
Що мрією для мене може бути.
На серце «не навішати лапші»
І не накинути на нього пута. 

Розповідають різне про людей:
Хтось любить вухами, а хтось — очима,
А світло лише з серденька пливе
І розгортає крила за плечима. 

Дорогу хай Господь пошле тобі ясну
За чистий погляд твій і за весну. 
02. 09. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:04 | Сообщение # 5
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ШОСТИЙ  СОНЕТ 
Діагноз(про метелики) 

А у мене зірвало дах! —
Він здійнявся і полетів
У далекі теплі краї.
Може ти цього й не хотів… 

Але раптом мої метелики
Повипурхували із голови,
І довкола гуде метелиця —
Крилець райдужних ясний вир!.. 

І дивлюсь я тепер на світ
Через їх буйнокрилий цвіт. 

А якщо ти будеш жорстоким —
Я взірцево тобі відплачу:
Я отих різнобарвних метеликів
Враз на тебе всіх напущу! 
25. 08. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:06 | Сообщение # 6
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
П’ЯТНАДЦЯТИЙ  СОНЕТ
Діагноз, уточнення(про черв’ячка)

У серденьку жив черв’ячок,
До-о-о-овго гриз-вигризав…
Та поклав він цьому кінець —
Так би мовити — ну-у… зав’язав!

Зав’язав павутинку бантиком,
Обкрутився багато разів,
Заховався у камеру-лялечку —
Сам себе засудив-посадив… …

Але раптом вийшла амністія —
У серденьку Сонце зійшло,
Спопелило камеру-лялечку,
Черв’ячкові крильця дало!

І тепер він літає в світах,
Прихопивши з собою дах.
05. 09. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:08 | Сообщение # 7
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
— Позвони мне, позвони… 

ДЕВ’ЯТИЙ  СОНЕТ 
А ти в польоті (роботі) часу не чуєш,
А я чекаю твого дзвінка…
Чекаю чуда, вірю у диво —
Бринить у серці струна тонка. 

Минає тиждень: три дні минуло,
Чотири ночі — ти подзвони.
Я пам’ятаю, я не забула…
І не будуй поміж нас стіни! 

Тобі не відомо про мене нічого,
Про себе знаєш тільки ледь-ледь… 
Я ж відчуваю тебе такого,
Що серце котиться шкереберть! —

І це реальність, не мрії-сни. 
Я так скучаю — ти подзвони. 
28. 08. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:10 | Сообщение # 8
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ДЕСЯТИЙ  СОНЕТ 
Коли тобі телефоную —
Твій голос радістю дзвенить —
А я повірити боюся,
А в мене в голові шумить… 

Якби ти тільки здогадався,
Укотре трубку я беру,
Напевне, довго б ти сміявся
У цю переднічну пору: 

Я милий номер вибирала
Не раз, не два — а сто разів!
«ОК» натиснути не сміла —
Бо страшно, що не стане слів… 

Щомиті я б тобі дзвонила,
Якби про це ти попросив! 
31. 08. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:12 | Сообщение # 9
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
СЬОМИЙ  СОНЕТ 

— Скоро осінь, — шепочуть квіти,
Скоро ночі інеєм вкриються,
А мені усміхається літечко —
Так з-під лоба на мене дивиться. 

Розтривожена і спокійна,
Зачарована і звичайна,
Я погляну на ясне сонечко
І сховаю в серденьку тайну… 

Я, напевне, тебе дивую,
У твоєму далекому краю…
Що робити чи не робити —
Я не знаю, не знаю… Не знаю!!! 

Тільки точно знаю одне:
Прилечу — ти поклич мене. 
25. 08.2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:14 | Сообщение # 10
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ВОСЬМИЙ  СОНЕТ 

Ніч тебе в обіймах тримає,
Прихилилася гілка тонка —
Ти собі розмовляєш з ними,
А про мене — думка гірка… 

Ти собі не вигадуй нічого
І не думай про мене зле —
Бо мені від цього так боляче,
Бо у мене серденько мле… …

Скоро знову полинеш в дорогу
Крізь поля і зелені гаї.       
Тільки знай, що завжди з тобою
І думки, і молитви мої.

Ти покличеш мене, я вірю —
В мрій ясних таємничі краї. 
28. 08. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:19 | Сообщение # 11
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ОДИНАДЦЯТИЙ  СОНЕТ 

Я б до тебе прибігла боса —
Хоч по терню, хоч по снігу!
Я б вплітала зорі в волосся,
Я б до всього мала снагу. 

Я б тобі дарувала диво —
Тільки б в радість тобі було.
Я просила за тебе Бога,
Щоб тобі в благому велось. 

Я б тобі привернула щастя,
Розвела руками біду,
Я б відкрила всі тайни навстіж —
Тільки знаку відтебе жду. 

Я до тебе горнуся думкою,
Я всім серцем до тебе іду. 
02. 09. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:21 | Сообщение # 12
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ДВАНАДЦЯТИЙ  СОНЕТ 

Засвітилося Сонечко в грудях,

Розчиняється в сяєві ніч —
Ти мене пригорни до серденька, 
Ти мене не відштовхуй пріч. 

Це все Світло — воно для тебе,
 
І для світу, і для людей!
Прихилити до тебе небо
І наповнити сяєвом день? 

Розказати тобі про радість,
Що в мені, наче птах, летить?

Розписати твій світ, як райдугу?
А чи просто — тихо піти? 

Я тобі говорю і нагадую —
 
Буде так, як захочеш ти. 
02.
 09. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:23 | Сообщение # 13
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ЧОТИРНАДЦЯТИЙ СОНЕТ
(колискова) 

Ти любиш поля і діброви,
Мене не дратують люди…
У тебе, напевно, стемніло,
А в мене ще день усюди. 

У мене дощі та мряка,
А в тебе зоряний цвіт —
І як дотягнутись до тебе,
Ким передати привіт? 

Я тихо серце відкрию,
До тебе пошлю думки —
Нехай і вітер, і зорі
Спрямують їх срібні струмки: 

Насняться тобі діброви
Над плесом ясної ріки. 
03. 09. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:43 | Сообщение # 14
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
…А біль розтане в яснім Світлі…І зла нема — лиш ніч і день.
Б. Чепурко          

Другий букет для тебе

ВІСІМНАДЦЯТИЙ СОНЕТ 
А ти мене розгойдуєш на гойдалці —
А розмах: від одчаю — до Любові!
А я цілую вітерець в долоні —
Усе довкіл казково-загадкове!

 Тебе засипали проблем завали,
Тебе, напевно, правда? — не хитає.
А я б злякалася, якби не знала,
Що нас усіх Господь охороняє. 

А вітер розкуйовджує волосся!
А сонечко сміється і крізь хмари!
Скажи, без мене як тобі велося? —
А я скажу — ми пара чи не пара. 

Тут головне — з якого матер’ялу
Я гойдалку свою побудувала.
 08. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 20:52 | Сообщение # 15
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ДВАДЦЯТИЙ СОНЕТ 

А я тобі довірила життя —
Спокійно, несподівано, без плану,
Тихенько прихилившись до плеча —
Свого пориву не запам’ятала… 

А ти моє довір’я обійняв,
Неспішно по голівоньці пригладив
,Не зауважив, певно, за два дні,
Яка між нами вкралася принада… 

А потім — поблиск погляду ясного —
І почуття прокинулись від сну…
Я не чекала дива осяйного —
Ти не чекав, що я так спалахну! 

Що буде далі — знає тільки Бог,
Його прошу, щоб нас глядів — обох. 
09. 10. 2009
 
Форум » Творчicть наших друзiв » Книги друзів » Оксана Донченко (Львів). "День і ніч" (книга віршів авторки)
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Пошук:

До нас заходили
Учасники: