Оксана Донченко. "Вiночок".
|
|
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:20 | Сообщение # 1 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Я би-м тобі вінець дала… Народна пісня
Вiночок
І Любов ЛЮБОВ’Ю прагне стати, До світу Світло донести, Буденність одягнути в шати, До Неба провести мости,
Із темряви зробити тло Для Богом писаних сюжетів — «Звичайних»обернуть людей В творців,майстрів і у поетів!
Розкрити поле для звитяг, Відкрити простір для свободи — На волю випущений птах Для інших клітку не городить.
Я радість сію у серцях, Щоб не скотитися у страх. 21. 10. 2009
Вінок сонетів — складається з 15сонетів. Вінок сонетів будується так: тематичним і композиційним ключем (основою) є магістральний сонет (або магістрал, також вживається термінмадригал), що замикає собою поему; цей, п’ятнадцятий, сонет пишетьсяраніше інших, у ньому полягає задум циклу.Перший сонет починається першим рядком магістрала й закінчуєтьсядругим; перший вірш другого сонета повторює останній рядок першого сонета й закінчується третім рядком магістрала. І так далі — доостаннього. Таким чином, 15-й сонет складається з рядків, що послідовно пройшли через усі 14 сонетів.
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:25 | Сообщение # 2 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ІІ Щоб не скотитися у страх, Про логіки згадай закони, Статистику тримай в руках, Як вірний меч для оборони.
Акценти правильно розстав, Уміло посортуй причини, Не відкидай буденних справ — І не пірнай в них, як в бистрину.
Прийми свої бажання й мрії — Перед чужими фільтр направ. Те відпусти, що вже не гріє, Все віднайди, що заховав,
Щоб розум інструментом став — Не каменюкою на шиї. 21. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:28 | Сообщение # 3 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ІІІ Не каменюкою на шиї Хай будуть у житті проблеми — Матеріалом для будови, Цеглинками — це перша лема
Хай приязнь долю осяває, А вірність, подарунок друга — Тебе в негоду зігріває. Хай буде так — це лема друга.
У дійсність раптом проросте Все те, що вимріяне в снах — Це лема третя: хай Господь До тебе проторує шлях —
Не виживати як-небудь, А радістю рости в світах! 21. 10. 2009
Лема (від грецького ) — доведене твердження, що використовується для доказу інших тверджень (лемаЕвкліда, лема Гауса). Грецьке слово означає щось отримане, наприклад, подарунок. У лінгвістиці лема — це канонічна форма лексеми.
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:32 | Сообщение # 4 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ІV А радістю рости у днях — Так водночас, і просто, й важко… Щось розсипається у прах, Щось в серці тріпотить, як пташка…
За тим, що віджило, не плачу; А те, що проросло, лелію — У цьому світі все минуще, Але в мені жива надія.
І дочекатись треба плоду — Сильніше древо, ніж бур’ян. Хоч лячно, як без броду в воду, Маленький пагін не зів’яне —
Коли несу у серці радість, І коли хтось на мене глянув. 22. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:34 | Сообщение # 5 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| V І коли хтось на мене глянув — Душа у Небо, майже з тілом! Її я кликала додому — Вона вертатись не хотіла…
Її я довго умовляла, Знайшли розумний компроміс — І ясне Небо запросили У серденько. Оце сюрприз!
Щоб вберегти нас від проблеми, Скріпити рівноваги стан, Господь дарує час і відстань: Переконайтесь —не обман.
Здалеку дивишся на мене — Не сонячно, а крізь туман. 22. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:37 | Сообщение # 6 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| VІ Не сонячно, а крізь туман Осіннє небо усміхнеться… Тобі не солодко ведеться Серед турбот, серед оман.
А я від тебе так далеко, Що не підставити плече… Та знаю точно —біль втече! Хороше все прилине легко —
Не виставляючи умови, Неждано з’явиться у днях, Немов усмішка на устах! Я не скажу лихого слова,
Якщо ти трубку не підняв Чи, раптом, щось різкіше мовив. 22. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:40 | Сообщение # 7 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| VІІ Чи, раптом, щось різкіше мовив Ти несподівано мені, Чи, раптом, слухав не розмову, А вигадки свої сумні…
Чи з відповіддюзабарився На електронного листа, Чи десь на іншу задивився — Одна методика проста,
Коли приходить серця зрілість: Я знову до молитви стану, У ясне Світло знов порину, Я не метаюсь, як буран —
Я Господа прошу про милість, Я не завдам серденьку ран. 23. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:42 | Сообщение # 8 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| VІІІ Я не завдам серденьку ран, Твоєму — не завдам подавно. Нелегко вирішить задачу, Є формули,є те, що дано…
Таке важке оте питання І надскладна умова в нього, І невідомих ніж рівнянь, Удвічі більше!.. Я готова,
(Тут не поможе міць і вмілість), Віддати ВСЕ на Божу милість, І, може, хтось мене осудить — Я зовсім берега пустилась,
Хоч треба діяти обачно, І хоч було жахливо лячно… 23. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:45 | Сообщение # 9 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ІХ І хоч було жахливо лячно, Все віддала тобі, що мала, Хоча, цього, можливо, мало, І я,напевне, не обачна…
І я в оковах і розкута — Таке трапляється в житті. І наші вчинки непрості… Ти зруйнував темницю люту,
Але, цього, напевне, мало — Бо ти далеко,я одна, І так не скоро ще весна, І серце облягають хмари…
Чому зустрілись ми в світах? — Питання злинуло, як птах. 23. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 21:55 | Сообщение # 10 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Х Питання злинуло, як птах — Так гарно, що воно крилате! Його я випущу із хати — Нехай летить у Небесах.
Летить до Господа Самого — Він має відповіді всі, Він Досконалий, у Красі, А я стою така убога…
Сумна і, в одночас, весела — Поглянь! Вертається пташа! Назустріч кинулась душа, Послання принесла в оселю.
А у конверті тому вірш: Ти взагалі у Бога віриш? 24. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 22:00 | Сообщение # 11 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ХІ Ти взагалі у Бога віриш? Ти пам’ятаєш ту розмову? Свою позицію не зміниш? — Ти Господу давала слово.
Так. Хоч пройшли уже роки, Обітницю шаную свято: Я Богу — жити обіцяла І не журитись забагато…
Не завжди все мені вдавалось, Заносило на віражах, Та Господь знає —я старалась І відганяла жаль і страх,
Пізнавши факт, що Бог — Реальність, Що ВІН — господар у світах. 24. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 22:03 | Сообщение # 12 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ХІІ Що ВІН — володар у світах, Що Господа нема, крім Бога — У селах знають і містах, Таки про це відомо многим…
Хоча чомусь воно буває — Поводять так себе в житті, Немов про Бога і не чули… Я часто падала впуті
І не цуралась нарікання, Але жива Господня мрія! Відкинувши усі вагання І подолавши безнадію,
Присутність Божа— ось питання — Відповідаю: — Так, я вірю. 24. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 22:05 | Сообщение # 13 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ХІІІ Відповідаю: — Так, я вірю І сумніви жену мітлою! Мені напевне пощастило — Серденько дружитьз головою,
Душа не лається із тілом… Я вірю,знаю достеменно — Все буде так, як Бог схотів. Тому тривожуся даремно:
Господь манюню не образить — По звивистих життя стежках (Оце помітила не зразу) Мене Він носить на руках.
Прошу, як хочеться розради — Розбий моє невірство в прах! 25. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 22:09 | Сообщение # 14 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ХІV Розбий моє невірство в прах! І буде жменечка земельки — Її додам у те відерко, Що назмітала по кутках,
Порядки роблячи в собі. Тепер садити можна квіти — А сонце, дощ, і ніжний вітер Господь дарує, далебі.
Життя обернемо у свято — Як з Богом — то нема проблем, Хоч є і клопоти даремні, І цілей у житті багато…
Та головна мета у мене — Любов ЛЮБОВ’Ю прагне стати. 25. 10. 2009
|
|
| |
Avtor | Дата: Вівторок, 15.01.2013, 22:14 | Сообщение # 15 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| …«Вірую,Господи — поможи недовірству моєму!» Мк.9/24
ХV Любов ЛЮБОВ’Ю прагне стати, Щоб не скотитисяу страх — Не каменюкою на шиї, А радістю рости у днях!
І коли Хтось на мене глянув Не сонячно, а крізь туман, Чи, раптом, щось різкіше мовив — Я не завдам серденьку ран.
І хоч було жахливо лячно, Питання злинуло,як птах: Ти взагалі у Бога віриш? Що ВІН — володар у світах?!
Відповідаю: — Так, я вірю, Розбий моє невірство в прах! 23. 09. 2009
|
|
| |