Вітаємо Вас, Гость
[ Нові повідомлення · Участники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Форум » Творчicть наших друзiв » Книги друзів » Оксана Донченко. "Вiночок". (Оксана Донченко (Львів). (З книги "День і ніч"))
Оксана Донченко. "Вiночок".
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 21:20 | Сообщение # 1
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Я би-м тобі вінець дала…
Народна пісня

Вiночок


І
Любов ЛЮБОВ’Ю прагне стати,
До світу Світло донести,
Буденність одягнути в шати,
До Неба провести мости,

Із темряви зробити тло
Для Богом писаних сюжетів —
«Звичайних»обернуть людей
В творців,майстрів і у поетів!

Розкрити поле для звитяг,
Відкрити простір для свободи —
На волю випущений птах
Для інших клітку не городить.

Я радість сію у серцях,
Щоб не скотитися у страх.
21. 10. 2009

 Вінок сонетів  — складається з 15сонетів. Вінок сонетів будується так: тематичним і ком­позиційним ключем
(основою) є магістральний сонет (або магіст­рал, також вживається термінмадригал), що замикає собою поему; цей, п’ятнадцятий, сонет пишетьсярані­ше інших, у ньому полягає задум циклу.Перший сонет починається першим рядком магістрала й за­кінчуєтьсядругим; перший вірш другого сонета повторює останній рядок першого сонета й за­кінчується
третім рядком магістрала. І так далі — доос­таннього. Таким чином, 15-й сонет скла­дається з ряд­ків, що послідовно
пройшли через усі 14 сонетів.
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 21:25 | Сообщение # 2
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ІІ 
Щоб не скотитися у страх,
Про логіки згадай закони,
Статистику тримай в руках,
Як вірний меч для оборони. 

Акценти правильно розстав,
Уміло посортуй причини,
Не відкидай буденних справ —
І не пірнай в них, як в бистрину. 

Прийми свої бажання й мрії —
Перед чужими фільтр направ. 
Те відпусти, що вже не гріє,
Все віднайди, що заховав,

Щоб розум інструментом став —
Не каменюкою на шиї. 
21. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 21:28 | Сообщение # 3
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ІІІ
Не каменюкою на шиї
Хай будуть у житті  проблеми —
Матеріалом для будови,
Цеглинками — це перша лема

Хай приязнь долю осяває,
А вірність, подарунок друга —
Тебе в негоду зігріває.
Хай буде так — це лема друга.

У дійсність раптом проросте
Все те, що вимріяне в снах —
Це лема третя: хай Господь
До тебе проторує шлях —

Не виживати як-небудь,
А радістю рости в світах!
21. 10. 2009

 Лема (від грецького ) — доведене твер­дження, що використовується для доказу інших твер­джень (лемаЕвкліда, лема Гауса). Грецьке слово означає щось отримане, на­прик­­лад, по­дарунок. У лінгвістиці лема — це канонічна форма лексеми.
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 21:32 | Сообщение # 4
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ІV 
А радістю рости у днях —
Так водночас, і просто, й важко…
Щось розсипається у прах,
Щось в серці тріпотить, як пташка… 

За тим, що віджило, не плачу;
А те, що проросло, лелію —
У цьому світі все минуще,
Але в мені жива надія. 

І дочекатись треба плоду —
Сильніше древо, ніж бур’ян.
Хоч лячно, як без броду в воду, 
Маленький пагін не зів’яне —

Коли несу у серці радість,
І коли хтось на мене глянув. 
22. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 21:34 | Сообщение # 5
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
V
І коли хтось на мене глянув —
Душа у Небо, майже з тілом!
Її я кликала додому —
Вона вертатись не хотіла…

Її я довго умовляла,
Знайшли розумний компроміс —
І ясне Небо запросили
У серденько. Оце сюрприз!

Щоб вберегти нас від проблеми,
Скріпити рівноваги стан,
Господь дарує час і відстань:
Переконайтесь —не обман.

Здалеку дивишся на мене —
Не сонячно, а крізь туман.
22. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 21:37 | Сообщение # 6
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
VІ 
Не сонячно, а крізь туман
Осіннє небо усміхнеться…
Тобі не солодко ведеться
Серед турбот, серед оман. 

А я від тебе так далеко,
Що не підставити плече…
Та знаю точно —біль втече!
Хороше все прилине легко —

Не виставляючи умови,
Неждано з’явиться у днях,
Немов усмішка на устах! 
Я не скажу лихого слова,

Якщо ти трубку не підняв
Чи, раптом, щось різкіше мовив. 
22. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 21:40 | Сообщение # 7
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
VІІ 
Чи, раптом, щось різкіше мовив
Ти несподівано мені,
Чи, раптом, слухав не розмову,
А вигадки свої сумні

 Чи з відповіддюзабарився
На електронного листа,
Чи десь на іншу задивився —
Одна методика проста,

Коли приходить серця зрілість: 
Я знову до молитви стану,
У ясне Світло знов порину,
Я не метаюсь, як буран — 

Я Господа прошу про милість,
Я не завдам серденьку ран. 
23. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 21:42 | Сообщение # 8
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
VІІІ 
Я не завдам серденьку ран,
Твоєму — не завдам подавно.
Нелегко вирішить задачу,
Є формули,є те, що дано 

Таке важке оте питання
І надскладна умова в нього,
І невідомих ніж рівнянь,
Удвічі більше!..                      
Я готова, 

(Тут не поможе міць і вмілість),
Віддати ВСЕ на Божу милість,
І, може, хтось мене осудить —
Я зовсім берега пустилась, 

Хоч треба діяти обачно,
І хоч було жахливо лячно 
23. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 21:45 | Сообщение # 9
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ІХ 
І хоч було жахливо лячно,
Все віддала тобі, що мала,
Хоча, цього, можливо, мало,
І я,напевне, не обачна 

І я в оковах і розкута —
Таке трапляється в житті.
І наші вчинки непрості
Ти зруйнував темницю люту, 

Але, цього, напевне, мало —
Бо ти далеко,я одна,
І так не скоро ще весна,
І серце облягають хмари 

Чому зустрілись ми в світах? —
Питання злинуло, як птах. 
23. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 21:55 | Сообщение # 10
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
Х 
Питання злинуло, як птах —
Так гарно, що воно крилате!
Його я випущу із  хати —
Нехай летить у Небесах. 

Летить до Господа Самого —
Він має відповіді всі,
Він Досконалий, у Красі,
А я стою така убога 

Сумна і, в одночас, весела —
Поглянь! Вертається пташа!
Назустріч кинулась душа,
Послання принесла в оселю. 

А у конверті тому вірш:
Ти взагалі у Бога віриш?  
24. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 22:00 | Сообщение # 11
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ХІ 
Ти взагалі у Бога віриш?
Ти памятаєш ту розмову?
Свою позицію не зміниш? —
Ти Господу давала слово. 

Так. Хоч пройшли уже роки,
Обітницю шаную свято:
Я Богу — жити обіцяла
І не журитись забагато 

Не завжди все мені вдавалось,
Заносило на віражах,
Та Господь знає —я старалась
І відганяла жаль і страх, 

Пізнавши факт,               
що Бог — Реальність,
Що ВІН — господар у світах. 
24. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 22:03 | Сообщение # 12
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ХІІ 
Що ВІН — володар у світах,
Що Господа нема, крім Бога —
У селах знають і містах,
Таки про це відомо многим 

Хоча чомусь воно буває —
Поводять так себе в житті,
Немов про Бога і не чули
Я часто падала впуті 

І не цуралась нарікання,
Але жива Господня мрія!
Відкинувши усі вагання
І подолавши безнадію, 

Присутність Божа— ось питання —
Відповідаю:                     
— Так, я вірю. 
24. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 22:05 | Сообщение # 13
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ХІІІ 
Відповідаю:                   
— Так, я вірю
І сумніви жену мітлою!
Мені напевне пощастило —
Серденько дружитьз головою, 

Душа не лається із тілом
Я вірю,знаю достеменно —
Все буде так, як Бог схотів.
Тому тривожуся даремно:

Господь манюню не образить —
По звивистих життя стежках
(Оце помітила не зразу)
Мене Він носить на руках. 

Прошу, як хочеться розради —
Розбий моє невірство в прах! 
25. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 22:09 | Сообщение # 14
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
ХІV 
Розбий моє невірство в прах!
І буде жменечка земельки —
Її додам у те відерко,
Що назмітала по кутках, 

Порядки роблячи в собі.
Тепер садити можна квіти —
А сонце, дощ, і ніжний вітер
Господь дарує, далебі. 

Життя обернемо у свято —
Як з Богом — то нема проблем,
Хоч є і клопоти даремні,
І цілей у житті багато 

Та головна мета у мене —
Любов ЛЮБОВЮ прагне стати. 
25. 10. 2009
 
AvtorДата: Вівторок, 15.01.2013, 22:14 | Сообщение # 15
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
Репутация: 0
…«Вірую,Господи — поможи недовірству моєму!»
Мк.9/24

ХV 
Любов ЛЮБОВ’Ю прагне стати,
Щоб не скотитисяу страх —
Не каменюкою на шиї,
А радістю рости у днях! 

І коли Хтось на мене глянув
Не сонячно, а крізь туман,
Чи, раптом, щось різкіше мовив —
Я не завдам серденьку ран. 

І хоч було жахливо лячно,
Питання злинуло,як птах:
Ти взагалі у Бога віриш?
Що ВІН — володар у світах?! 

Відповідаю:                   
— Так, я вірю,
Розбий моє невірство в прах!
23. 09. 2009
 
Форум » Творчicть наших друзiв » Книги друзів » Оксана Донченко. "Вiночок". (Оксана Донченко (Львів). (З книги "День і ніч"))
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Пошук:

До нас заходили
Учасники: