Avtor | Дата: Субота, 01.02.2014, 19:23 | Сообщение # 1 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Моєму сучаснику Мельник Євгенія
Прокидайся! Хіба можеш ти спати, коли прокидається день? А в твоему саду білим полум*ям яблуня квітне? Солов"ї українські сп1вають вкраїнських пісень, Щедрі роси землі огортає замріяний вітер?
Прокидайся! Приєднайся і ти до цієї святої краси, У сердечнім пориві відкрийся Блаженному світлу, Запали свою свічку у серці і вже не згаси, Над всією Планетою хай вона радістю світить!
Прокидайся! Бо то світло- Живого Потоку і променя іскра жива, В ній для тебе усе, що потрібно, ти тільки повір! І всі двері майбутне для тебе уже відкрива, Не спинити нікому цього, бо це річка із Гір.
Прокидайся, Бо у яслях лежить і твое, і мое немовля, Бо його привітали уже світлим подихом діти, Бо блага допомоги у тебе священна Земля, Лиш тоді вона зможе як матір дитині радіти, Коли ти допоможеш підняти на ноги його, Перші кроки зробить і любов"ю зігріть свого серця, Щоб у сяйві небес пригорнутись до серця Того, Хто Небесним Отцем і Творцем у Всімвсесвіті зветься.
Прокидайся! 1 без суму відкрий свое серце назустріч Зорі, Подаруй його Богу, щоб Він міг творить в твому серці. І свій Всесвіт будуй, і плекай свої мрії ясні, І люби, і твори, а Зорю збережи для прийдешніх! [color=blue]
|
|
| |