| Avtor | Дата: Субота, 01.02.2014, 19:23 | Сообщение # 1 |
|
Offline
 Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Моєму сучаснику
Мельник Євгенія
Прокидайся!
Хіба можеш ти спати, коли прокидається день?
А в твоему саду білим полум*ям яблуня квітне?
Солов"ї українські сп1вають вкраїнських пісень,
Щедрі роси землі огортає замріяний вітер?
Прокидайся!
Приєднайся і ти до цієї святої краси,
У сердечнім пориві відкрийся Блаженному світлу,
Запали свою свічку у серці і вже не згаси,
Над всією Планетою хай вона радістю світить!
Прокидайся!
Бо то світло- Живого Потоку і променя іскра жива,
В ній для тебе усе, що потрібно, ти тільки повір!
І всі двері майбутне для тебе уже відкрива,
Не спинити нікому цього, бо це річка із Гір.
Прокидайся,
Бо у яслях лежить і твое, і мое немовля,
Бо його привітали уже світлим подихом діти,
Бо блага допомоги у тебе священна Земля,
Лиш тоді вона зможе як матір дитині радіти,
Коли ти допоможеш підняти на ноги його,
Перші кроки зробить і любов"ю зігріть свого серця,
Щоб у сяйві небес пригорнутись до серця Того,
Хто Небесним Отцем і Творцем у Всімвсесвіті зветься.
Прокидайся!
1 без суму відкрий свое серце назустріч Зорі,
Подаруй його Богу, щоб Він міг творить в твому серці.
І свій Всесвіт будуй, і плекай свої мрії ясні,
І люби, і твори, а Зорю збережи для прийдешніх!
[color=blue]
|
| |
| |
