Юлія Звєрькова. Відмінності стукають в двері душі...
|
|
Avtor | Дата: Середа, 04.06.2014, 19:30 | Сообщение # 1 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| А сумніви стукають в двері душі, І мучаться краплями на підвіконнях. Для них-бо, напевно, створили дощі, І сльози, що вічно як камінь у горлі. Відмінні слова, пофразована мить. І десь хтось запише цей dialogue на плівку. А потім не зможе свій день він допить, В бокалі залишивши стиглу оливку. Колись намагатимемось зрозуміть, Чи справді нам так ті відмінності треба? Комусь буде треба багато відкрить Віконець в очах відболілого неба.
|
|
| |
Avtor | Дата: Середа, 04.06.2014, 19:31 | Сообщение # 2 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| :applause: Колись намагатимемось зрозуміть, Чи справді нам так ті відмінності треба? Комусь буде треба багато відкрить Віконець в очах відболілого неба.
|
|
| |
Avtor | Дата: Середа, 04.06.2014, 20:03 | Сообщение # 3 |
Offline
Генерал-полковник
&&?>
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Я в душу свою не впущу, не стучите. Сомненья, нежданные гости-татары. Я знаю, есть Истина и есть Учитель. И капельки на подоконнике старом Дождя, что отмоет, и смоет сомненья, Учителем посланных мне в испытанья, Запрятавшем Истину в стихотвореньи, Чтоб соединились в Единое грани; Чтобы в Ответ превратились вопросы, Стало Уверенностью, что неясно... Чтоб под дождем, да по лужам, да босым... Мир, я люблю тебя, Жизнь, ты прекрасна! (И.Годенков)
|
|
| |