| Аматор | Дата: Понеділок, 02.03.2015, 01:27 | Сообщение # 1 |
|
Offline
 Рядовой
Группа: Пользователи
Сообщений: 14
| Я забула Бога на 3 роки,
Але ми й не сварились.
Йшла у тінь, не рахуючи кроки,
Але тут і проблеми звалились.
І ця тінь мене пожирала,
Як собака голодна кістку.
Не чекала, а так поглинала,
Я із верху не чекала звістку.
Носила мене країною,
За кордон мене вивозила.
Не картиною -стала руїною,
Я ж нікому не подзвонила.
Я забула Бога на 3 роки,
Я забула і розум зовсім.
Головне молоді рожеві щоки
Честі мінімуму передовсім.
|
| |
| |
