Вітаємо Вас, Гость
[ Нові повідомлення · Участники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Наша творчiсть » Ваші вірші » Тетяна Петрівна Паришкура (Вірші)
Тетяна Петрівна Паришкура
ViktoriaДата: П`ятниця, 02.03.2012, 17:27 | Сообщение # 1
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 28
Репутация: 0
"Доля квітне на чужих полях"

ти відчуваєш присмак,
пряний присмак на вустах твоїх,
то все від буднів,
таких звичайних і земних

ти відчуваєш дотик,
холодний дотик рук моїх,
то все від буднів,
таких звичайних і земних

ти відчуваєш світло,
таке яскраве і не зимне,
та все із часом мабуть мине

ти відчуваєш квіти,
той аромат їх неземний,
та все із часом мабуть мине

пряний присмак долі на вустах
холодний дотик - бо не літаєш наче птах
яскраве світло то проблиск волі лиш у снах
а як же квіти, що квітнуть тільки на чужих полях......
(П.Т.П.)


******************************************

ми в посмішках сховаємо сум,
що приходить до нас із часом,
ти був там і я там був,
і попрощалися всі тоді вчасно.

на фото поглянеш в очі,
вживу погляну хочеш,
ти був та і я там був,
і повернутися туди так хочеш.

здавалося довго минали,
озирнувся і їх не стало,
ті дні що нас поєднали,
історію нову нам зі ткали.

20 серпня

*****************************************

ти пам'ятаєш, шуміло літо,
ти пригадаєш, серце розбито.
там серед сосен і дубів,
тихенько вітер шепотів.
лунала музика гучна,
і неймовірно заводна.
там дощ краплини розгубив,
Джерельце у футбол, Сигнала розбомбив.
а у сонячнім промінні,
чутно тихеньке гоніння.
там юні душі і серця
тремтять і б'ються до кінця.
на фото дні ті зупинились,
з очей сльозинки покотились.
всі пам'ятають і пригадають
всі погляд в час той повертають.

18 сер 2011


****************************************

Доторкнешся. Тихо, ніжно,
Майже не помітно.
Доторкнешся до перших днів осені
Ти їх так не хотів,
Утікав від них в літо,
Днями, спогадами світлом,
Та вона прийшла, Тихо й не помітно,
Сповістивши лиш дзвінком,
Першим пожовклим листом.
Доторкнешся,кінчиками пальців,
Холодними вустами,
Суму й радості сльозами.
Увійдеш до неї не сміливими кроками,
Як завжди, як рік за роком.
Та вони не схожі днями,
Ця, якась глибока до нестями,
Дні жаркі, ночі холодні,
Тягнуть спогади в безодню,
Але ж осінь вже сьогодні.
Доторкнешся, Доведеться.

03.09.2011р.


*****************************************

Ми в посмішках сховаємо сум,
Що приходить до нас із часом,
Ти був там і я там був,
І попрощалися ніби всі вчасно.

На фото поглянеш в очі,
В живу поглянути хочеш,
Ти був там і я там був,
І повернутися туди так хочеш.

Здавалося довго минали,
Озирнувся і їх не стало,
Ті дні, що нас поєднали,
Історію нову нам зіткали.

15.08.2011 р.


*****************************************

Зітру з долоні дотик твоїх рук,
Зітру з думок своїх, мовчання твоїх губ,
Загублю в днях пустих, всі спогади про тебе,
Зрощу собі нового ідола кохання.
Візьму до рук своїх, води звучання,
Зітчу із нього нову мелодію душі.
Тихенько пригорнуся до полум'я кохання,
Що непомітно так, для всих згаса,
Зітру останні начерки весни.
Візьму до рук, казкові фарби райдуги,
Й попрошу вітер їх розлити.
Вони струмками побіжать по світу,
І розфарбують щастям літо.
А я візьму собі остані краплі - світлі,
І намалюю з них життя.
Зітру, і знову намалюю,
Всі почуття, бажання й сподівання,
Якщо не вийде, не буду сумувати,
Адже не всі уміють малювати,
Й невсім дана можливість,
Заруку долю упіймати.
А дотики твої, поволі вчуся я стирати,
Й відчуття свої перемагати.

10.06.2011 р

*******************************************

"Танець життя (долі)"

Давай станцюємо з тобою,
Танок життя у чистім полі.
Знайдем шляхи у наші долі,
Де крок за кроком роблять двоє.
Де за краплиною роси,
Можливо ждати цілі грози.
Де від усміхнених небес,
На ріках скресне лід увесь.
Де серед викоханих днів,
Так непомітно вік злетів.
Давай знайдемо нашу долю
Підемо з нею в чисте поле,
І побудуємо життя,
Не навпростець і в манівцях,
А на яскравих почуттях.

20.04.2011 р.


*****************************************

Весілля

Очі кольору волошки,
Зелене полумя краси,
Червоні маки серед поля,
Холодна капелька роси.
Твоя усмішка на долонях,
І лише ти, одна лиш ти
Торкнуся ніжно я до скроні,
І ти скажи мені, скажи,
Що непотрібно більш нічого
Окрім твоєї теплоти.
І ті волошки серед поля,
Й червоні маки мов вуста,
З'єднало літо водну долю,
Два любих серця і вуста
У тих обручках на долонях,
У клятвах тих, що на віка.

06.06.2011 р.


***************************************

"Босоніж"

Забринить росою,
Зацвіте грозою.
Я візьму й не встою,
побіжу босоніж.
Навперейми світлу,
Що цвіте між квітів.
Розгойдає вітер
Почуття сповиті,
Як дитя маленьке,
Що гойдає ненька,
Заспіває пісню,
Птаха в тихім лісі,
Колискова буде
Посміхніться люди.
А я все босоніж,
Омину все поміж кольорів веселки,
Що несуть лелеки.

29.04.2011 р.

*****************************************

"КАВА"

Холодна кава на столі,
Шматок паперу у імлі,
На нім усі думки мої
Застиглі, радісні й сумні,
Немов та кава на столі.
Холодний вітер за вікном,
І квіти квітнуть під багном
І знову пишеться мені,
Усі ті фрази в глибині.

17.04.2011 р.

*****************************************


Сообщение отредактировал Viktoria - Субота, 03.03.2012, 14:29
 
ViktoriaДата: П`ятниця, 02.03.2012, 17:27 | Сообщение # 2
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 28
Репутация: 0
angel angel angel applause applause applause angel angel angel applause applause applause
 
ViktoriaДата: Субота, 03.03.2012, 14:30 | Сообщение # 3
Offline
Сержант
Группа: Пользователи
Сообщений: 28
Репутация: 0
smile smile smile
 
Форум » Наша творчiсть » Ваші вірші » Тетяна Петрівна Паришкура (Вірші)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

До нас заходили
Учасники: