|
Оксана Донченко (Львів). "Подаруночки"
|
|
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:18 | Сообщение # 1 |
|
Offline
 Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| «Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.»
Буття 9, 13–15
Ця збірка з’явилася на світ завдяки Школі Єдиного Принципу Ольги Асауляк і при підтримці друзів і колег.
Донченко О.
Подаруночки
Я не суджу себе за зранене життя,
Я не суджу когось за зроблене не мною,
Я просто йду, до Світла потягнувшись,
Моє минуле, наче зброя — під рукою.
БУКЕТ ДЛЯ ДРУЗІВ
***
Миле моє Сонечко,
Я не вірю в Тебе!
Я Тобі довірилась —
Обернувшись в небо.
Вірить можна в мрію,
Вірить можна в диво.
Вірити у щастя? —
Я уже щаслива.
Пляж, купальник, озеро,
Я напросто неба;
Щоб торкнутись Сонечка —
Одяг зняти треба.
А щоб личку Сонечко дарувало ласку —
Треба здогадатися зняти ще і маску!!!
10. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:19 | Сообщение # 2 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ***
Я хочу бачити Господа,
Я вчуся Його чути,
Я тихо Йому довіряюсь —
Щоб ніжно-ніжно торкнутись
Дарунків і ясного дива:
Сяєва в усмішках друзів,
Серця, яке щасливе,
Світла в дитячих очках,
Променів ясних сонця,
Що світять з літа у осінь —
Казки, що завжди поруч,
Як неба прихилена просинь.
Сонячних зайчиків світу,
Слідів Господніх відвідин.
15. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:19 | Сообщение # 3 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Всім моїм друзям — най¬ближ¬чим і найріднішим
***
А я не довіряю друзям —
Я просто серцем вірю в них:
Вони мені себе дарують
І радість серед хвиль сумних.
Бувають щирими не в міру,
І «виїдають печінки»…
А коли я кочуся в прірву —
За шкірку (з подивом гірким)
Мене хапають дуже швидко —
Хоч це не всім, не завжди видко…
Напевне я тому щаслива,
Що зрозуміла серед днів:
Друг — це не той, хто бездоганний,
Друг — той, хто зради не зробив.
10. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:20 | Сообщение # 4 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ***
Не провокуй на зраду друга!
Не заганяй його в куток —
Не кожен витримати може
Всіх наших примх важкий урок.
Не довіряй, як Богу, друзям;
Не вимагай від них усе —
І ти побачиш, як в долонях
Друг серце Богу віднесе.
Не вішай ярлички навколо:
Це — «друзі», збоку — «вороги».
Допоможи тому, хто поруч,
І зрозумій, і примири…
Друг ні один тебе не зрадить,
Якщо ти Бога не дурив.
11. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:20 | Сообщение # 5 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| ***
Можливо, хтось цього не знає…
Але Господь — Він не садист!
Любов і радість нам дарує.
А ми що робимо?.. Дивись!
Себе заштовхуємо «в торбу»
Старанно дуже і глибоко,
Тоді знущаємося гордо
І думаєм: «Недремне Око
Мене не бачить…»
…А тоді,
Коли терпіти вже несила —
Заходиться від крику серце,
І «торба» майже, як могила,
Хапаєм ближнього за душу
І трясемо його, як грушу!
18. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:21 | Сообщение # 6 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Полюби ближнього, як са¬мого себе…
Євангеліє
…Якби революцію робили вчені, вони б спочатку поставили експе-римент на білих мишках…
З анекдота
***
Знущаючися над собою,
Ми розпинаємо Христа.
Серденько свариться з главою…
Хоч заповідь і не проста —
Єдина заповідь, котору:
«Виконуємо на всі сто»! —
Себе ми любимо раз в ква'ртал,
Так само й ближнього свого…
А щоб любов не стала страхом,
Життя продовж експериментом —
Відкинь печаль єдиним махом,
Щоб скористатися моментом,
І щоб не бути у журбі —
Любить тренуйся на собі!
18. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:24 | Сообщение # 7 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Пресвята Богородице! З Днем Народження! Дякую Тобі!
Потім каже учневі: це — мати твоя!
Ін. 20/27
У дитини заболить пальчик, а у мами серце…
З народного
Мамо, як же я здогадаюся, що це — любов?..
Василинка
ТРИ ОЗНАКИ
1. А мені біля Тебе тепло —
Серед снігу і брил крижаних,
А мені біля Тебе радісно —
Навіть в колі хвилин сумних!
2. І з’являється враз натхнення —
Щось зробити гарне для світу.
Щоб було!!! Щоб до Тебе линуло
Ненав’язливим тихим привітом…
3. Я стараюсь себе доглянути,
І Пречисту прошу: «Зціли!»,
Бо ТОБІ, напевно, так боляче,
Коли щось у мене болить...
І дивуюся знову і знов —
Це, погляньте, таки любов!
21. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:25 | Сообщение # 8 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| …ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову…
Буття 10/9
…вони сповнились Духом Святим, і почали говорити ін¬ш謬ми мовами…
Діян. 2/4
***
Бог не вертається назад,
Не перекроює основи —
Він не вернув єдину мову,
Він просто розуміння дав.
Він твій тягар не забере —
Він вантажам зладнає крильця
Або тобі побільшить сили,
Щоб було легко йти вперед!
Проси у Господа розради,
Коли життя бува немиле,
Не надривай надсадно жили —
Сам не даси усьому раду.
Проси у Господа підмоги —
Осилиш будь-яку дорогу!
21. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:25 | Сообщение # 9 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Олександру Алейникову. Сашко! Царство Небесне тобі!
Жертва Богові — дух сокру¬шен¬ний, серцем сокрушенним і смиренним Бог не погордить.
П’ятдесятий псалом
***
Я вірю, що Господь тебе утішив —
За муки серця і духа злам,
І за мою нетілесну зраду,
І за мою неумілу любов…
За все, що тобі не вдалося в світі,
За все, що на тебе лягло тягарем,
За всіх, хто до тебе був непривітним,
За всіх, хто тебе не прикрив плечем.
За серце художника в сильному тілі,
За ясну і чисту усмішку дитини,
За руки твої, до роботи умілі…
Чому ти повірив, що я не простила?..
Я вірю, ти з Господом — знаю напевно —
Ви разом приходили в гості до мене.
24. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:26 | Сообщение # 10 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| о. Роману
***
А ти мене не зрозумів,
А я не вміла пояснити —
Що шлях до Господа шукаю
І тільки вчуся в мирі жити.
А я металась, як дитя,
Що загубилося від мами —
За мене ти тоді злякався,
Що провалюсь я між світами…
Тепер я трохи підросла
І не виню тебе ні в чому.
Направду — дивна я була,
І прикра не тобі одному.
Що зміг — для мене ти зробив,
А що не зміг — Господь простив.
24. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:26 | Сообщение # 11 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| «Друзям знизу»
***
А до мене знову у гості
Поприходили «друзі знизу» —
У них ріжки холодні і хвостики,
У них там, певно, також криза…
Їм пояснюю вже укотре:
— Бідна я, і нема, що вам дати —
Десь Афон є, Почаїв і Унів —
Йдіть туди — он де люди багаті!
А вони так дивляться жалібно:
— Ну подай, хоч краплинку водиці… —
…Знов мені аж до ранку «Вірую»
Задля них цілу ніч молиться!..
Ще вони й дорікають, пронози:
— Ми ж тебе підпихаємо знизу…
27. 09. 2009
(День воздвиження Чесного
Животворящого Хреста)
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:27 | Сообщение # 12 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| 
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:28 | Сообщение # 13 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Василеві, татові Ганнусі і Василинки
***
А я тобі віршів не дарувала
І мало говорила гарних слів —
Не вміла, не хотіла чи не знала?
Чи ти мене про інше щось просив…
…А може Світло, що було між нами,
Усе-усе на тіло пролилось?
І проросло, і визріло плодами,
І новому життю життя дало —
Дві зіроньки, дві сонячні краплинки
З’явились в цьому світі через нас —
Ганнуся і маленька Василинка.
Тепер — це їхній світ і їхній час!
Якщо ми не зуміли бути разом —
Не думай ти, що хтось когось образив.
27. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:29 | Сообщение # 14 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| Непримиримим
***
А ми усі колись зберемось разом,
Нам буде зручно за одним столом…
Забудемо, що хтось когось образив,
Згадаємо все гарне, що було.
Поділимося досвідом нажитим,
Поділимося радістю і щастям
І привідкриємо серця назустріч Світлу,
Хоч трохи — хоч багато, може й навстіж!
І кожен усміхнеться до сусіда,
І зрозуміє, що давно усе простив —
Порозчинялися всі болі й біди
У тому Сяйві неземної чистоти.
І може статись диво несусвітнє —
Що все відбудеться іще У ЦЬОМУ світі!!!
26. 09. 2009
|
| |
| |
| Avtor | Дата: Субота, 19.01.2013, 22:29 | Сообщение # 15 |
|
Offline
Генерал-полковник
Группа: Администраторы
Сообщений: 1566
| 
|
| |
| |
