Одна тільки я.... Я в небо дивилася пізно вночі І бачила безліч веселих зірок. Вони танцювали й співали пісні, Одна тільки я споглядала танок… Але ж не одна на землі я живу, Де ж інші поділись? Не бачать краси: З'явилася казка із мрій наяву, Цю казку в долонях я людям несу.
Олена Солобаенко /Берегово Закарпатської області/ Учасник альманахів літстудії 2009-2011 років. Окрім поезії пробує себе в образотворчому мистецтві і роботі з каменями. Пропонуємо вашій увазі її роботи, які представлялися на виставках в Чернівцях, Києві, Одесі, Москві.