Форма входу
Меню сайту
Альманахи років
Новини форуму
Вірші студійців
Очищаю душу від бруду,
Повертаю її до добра.
Чесна буду, стримана буду,
Бо прийшла неминуча пора.
Відкриваються всі таємниці
Для відвертих і чистих сердець,
Що вдягають з колючої глиці
Діаманто-терновий вінець.
Пронесу свою свічку натхненно,
Запалю нею тисячі свіч,
Бо ніщо не дається даремно,
Лиш за маски красивих облич.
Повертаю її до добра.
Чесна буду, стримана буду,
Бо прийшла неминуча пора.
Відкриваються всі таємниці
Для відвертих і чистих сердець,
Що вдягають з колючої глиці
Діаманто-терновий вінець.
Пронесу свою свічку натхненно,
Запалю нею тисячі свіч,
Бо ніщо не дається даремно,
Лиш за маски красивих облич.
Не потрібно душі нагород –
Їй від долі не можна без крил,
Тільки б довше прозорий аккорд
Бився в струмінь рожевих вітрил.
Галина Герасименко
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Архив записів
- 2011 Грудень
- 2012 Березень
- 2012 Квітень
- 2012 Травень
- 2012 Червень
- 2012 Липень
- 2012 Серпень
- 2012 Вересень
- 2012 Жовтень
- 2012 Листопад
- 2012 Грудень
- 2013 Січень
- 2013 Лютий
- 2013 Березень
- 2013 Квітень
- 2013 Травень
- 2013 Червень
- 2013 Липень
- 2013 Серпень
- 2013 Вересень
- 2013 Жовтень
- 2013 Листопад
- 2013 Грудень
- 2014 Січень
- 2014 Лютий
- 2014 Березень
- 2014 Квітень
- 2014 Травень
- 2014 Червень
- 2014 Липень
- 2014 Вересень
- 2014 Листопад
- 2014 Грудень
- 2015 Січень
- 2015 Лютий
- 2015 Березень
- 2015 Квітень
- 2015 Травень
- 2015 Червень
- 2015 Липень
- 2015 Серпень
- 2015 Вересень
- 2015 Жовтень
- 2015 Листопад
- 2015 Грудень
- 2016 Січень
- 2016 Лютий
- 2016 Березень
- 2016 Квітень
- 2016 Травень
- 2016 Червень
- 2016 Липень
- 2016 Серпень
- 2016 Вересень
- 2016 Жовтень
- 2016 Листопад
- 2016 Грудень
- 2017 Січень
- 2017 Лютий
- 2017 Березень
- 2017 Квітень
- 2017 Травень
- 2017 Червень
- 2017 Липень
- 2017 Грудень
- 2018 Березень
- 2018 Квітень
Главная » 2013 » Жовтень » 4 » С Днем Учителя!
09:19 С Днем Учителя! | |
| УЧИТЕЛЬСКОЕ СЛОВО На взгляд непрочна и слаба та нить, Что души нас, учителей, связала И тех, кого учили мы, как жить, От первой буквы, с самого начала. Но эти нити мир наш оплели, Соткали кружево всего, что есть святого. И держится на них лишь твердь земли – На тонких ниточках Учительского слова. Давно ли сказано – недавно – все равно! Оно – зерно, что уже дало всходы. А нам следить, как ввысь растет оно Среди жары иль хмурой непогоды, Как в неокрепших, тоненьких листках Рождается под солнцем мощь и сила. Ее исток – в учительских словах, Что указали путь и дали крыла! 23.09.99 И.Годенков | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |
