Вітаємо Вас, Гость
Главная » 2013 » Червень » 27 » Вітаємо Ксенію Ен із виходом первшої поетичної збірки!
13:54
Вітаємо Ксенію Ен із виходом первшої поетичної збірки!

Наша літстудія вітає члена "Сузір'я" поетесу Ксенію Ен (Оксану Наумову) із виходом її першої поетичної збірки "Сонцебиття" (Київ, Синопсис, 2013). Книга видана при підтримці Київської обласної організації "Конгрес Літераторів України". Так тримати, Оксано!

Сприйняття дійсності у різних її проявах та пошук непроявлених елементів заради зрівноваження сутності людини – мотив, що червоними нитками прошиває дебютну збірку поезій Ксенії Ен "Сонцебиття". Нитки ці, ніби судини до серця, з’єднуються у точці відліку, де рушієм – творча енергія особистості, направлена на перетворення себе та світу навколо.

І. Годенков, голова Київської обласної організації
"Конгрес Літераторів України"


Просто

Так-так, не треба дивуватись, з цього і почнемо. Все просто.
Просто дихати, якщо свіже і цілюще повітря. Просто йти, коли шлях рівний. Так і в літературі: ми захоплюємося природним і чистим. Ми обираємо те, що нам близько, щоб поринути в прекрасне.

Ми прагнемо читати і відчувати справжність. Бажаємо акумулювати в собі полегкість від прочитаного. І, відповідно, обираємо авторів, які задовольняють от такі наші потреби.
Певно, перший крок у читацький загал має бути легким та граційним. Але й упевненим. Саме таким кроком є поетична збірка Ксенії Ен "Сонцебиття". Тобто все просто. Світобачення авторки уже саме по собі новаторське й оригінальне. Її вірші створюються в особливій атмосфері гармонії з власним "я", щирості і безпосередності. Тут ми не будемо зішкрібати пласти порівнянь і розпутувати ажур безкінечних слів – нічого зайвого. Вірші, зібрані в даній збірці, – надто живі. Вони вкрадаються у свідомість читача, шукають там зручного місця і продовжують жити. Конкретика, притаманна творчості Ксенії, затягує глибше й глибше, ненав’язливо пропонує зазирнути значно далі того, що ми звикли бачити на поверхні, тобто в саму суть проблематики твору. Різноплановість поезій дає право сказати, що написані вони для багатьох і одночасно – для кожного з читачів.
Перш за все назва – "Сонцебиття". Це те прекрасне, розумне, тепле і вічне, що б’ється з ритмами сердець ще із часів появи людства. Воно здатне осяяти рятівним вогнем нашу втомлену і зашорену буденність. Тому світити, поки є, а бути – допоки світиш. Що може бути природнішим?
Запропонована читачеві збірка має чотири розділи, які відчутно пов’язані між собою ниттю особливого авторського бачення. Кожен порух душі, кожна мить пронизані у Ксенії бажанням збагнути сутність усього існуючого, а тоді відпустити у вільний політ манівцями нашої, тобто читацької, свідомості.
Перший розділ, "Хист до життя", окреслює нам величний і різнобарвний світ сутності людини. Тут домінує глибока філософська лірика, розкриваються основні аспекти життя і творчості.
У розділі "Мовчання" перед нами постає любляча жінка. Інтимна лірика поєднується з теплими присвятами, слова чистою хвилею перетікають з вірша у вірш, в результаті лишаючи по собі відчуття щемливої ніжності.
"Буття – це сон?.. Сон – це буття?.. ...Граюся" спонукає до самопізнання й самозаглиблення. Балансуючи на грані реальності і видінь, ми глибше відчуваємо мікросвіт Ксенії, підсвідомо ототожнюючи його зі своїм. У цьому, як на мене, і полягає вищий пілотаж поета – занурити читача у твори настільки, щоб ось так злити воєдино різні кути бачення і прагнення.
Громадянська лірика Ксенії Ен, зібрана в розділі "Коливання", – найчарівніша перлинка, яку тільки можна відшукати між текстів цього спрямування. Ні, тут читач не зустріне пафосних реплік та закликів, притаманних поезіям із подібними мотивами. Авторка віртуозно підштовхує до усвідомлення: суспільство не може існувати на засадах прикидань і антигуманності.
Що вирізняє запропоновану книгу з-поміж інших поетичних збірок? Насамперед меткі, вражаючі метафори, символічність та яскрава образність. Образи, створені Ксенією, настільки реальні й проникливі, що, читаючи, ми виявлятимемо життя, як воно є, дивуватимемось чіткості формулювань і дослухатимемося до кожного слова, так влучно вписаного в загальну картину пізнаваного разом із автором світу.
А ще побачимо, що справжня поезія – це просто.
Просто, як жити, знаючи, що все навколо має звичну для тебе форму.
Просто, як сміятися, коли тобі легко й сонячно.

Наталія Святокум, поетеса,
перший заступник голови Новомиргородського
літературно-мистецького об’єднання "Вись"


Сонцебиття – в тобі.
Чом ти такий заплутаний?
Скільки в твоїй добі
митей живуть відчутими?

Сонцебиття – в тобі.
Чом ти такий залишений?
Скільки твоїх в юрбі
масок здаються лишніми?

Сонцебиття – в тобі.
Все, чим ти є, сформовано.
Чом ти – поміж рабів,
Хворий, журний, зацькований?

Хист до життя

Скоро все розлетиться
на далекі світи…
Може десь є дзвіниця,
до якої б іти?..
Може там хтось збереться,
може крихта людей…
Може там і для серця
стане власних грудей…
Може будуть кохати
не за форму, а зміст…
Може варто почати
воскрешати свій хист?..

Ксенія Ен
Просмотров: 634 | Добавил: Avtor | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]